Полонинсько-Чорногірське брилове середньогір’я

ПОЛОНИ́НСЬКО-ЧОРНОГІ́РСЬКЕ БРИ́ЛОВЕ СЕРЕДНЬОГІ́РʼЯ — геоморфологічна пі­добласть внутрішньої частини Українських Карпат, знаходиться пере­важно у межах Закарпатської області. Від­повід­ає найвищій смузі Українських Карпат в їх приосьовій частині, але Головний карпатський вододіл знаходиться здебільшого поза її межами. До складу пі­добласті включають масивний Полонинський хребет, поділений глибокими долинами допливів Тиси на окремі поперечні хребти та їхні угрупува­н­ня-масиви (Полонина Рівна, Боржава, Красна), гірські групи Свидовець і Чорногора, Гринявські гори та Яловичорські гори (масив Гриняви та Лосової за Я. Кравчуком). Середні та максимальні абсолютні висоти зростають до пів­ден­ного сходу, досягаючи найбільших від­міток у Чорногорі, де висота найвищих вершин сягає 2000 м і більше — до 2061 м (г. Говерла). У межах масивів Боржави, Красної та Свидівця найбільші абсолютні висоти зосереджені в їх пів­нічних частинах. У Чорногорі вони приурочені до головного хребта гірської групи, уздовж якого проходить Головний вододіл Карпат. У гео­структурному плані пі­добласть повʼязана із зоною внутрішніх тектонічних покривів (Чорногірський, Дуклянський, Поркулецький і Рахівський), що були утворені в олігоцені і упродовж порівняно тривалого часу — щонайменше від початку міоцену — ви­ступали областю інтенсивної денудації. Покриви складені із порівняно стійкого до руйнува­н­ня піщаного та піщано-глинистого флішу крейдово-еоценового віку. Певну масивність рельєфу, не властиву для інших флішових регіонів Українських Карпат, і виразний його поперечний поділ на гірські групи-масиви повʼязують із бриловою морфо­структурою, зумовленою роз­ломно-блоковою будовою флішового субстрату та/або дофлішового фундаменту. Разом із поперечною оро­графічною диференціацією проявляється і по­здовжня, загальнокарпатська морфо­структурна зональність рельєфу, ви­значена про­стяга­н­ням і будовою тектонічних покривів і насувів. У верх­ньому ярусі гір трапляються рештки давніх поверхонь вирівнюва­н­ня, добре помітні на полонинах. У Чорногорі та на Свидівці, місцями і на Полонині Боржава, збереглися льодовикові форми рельєфу та від­клади — сліди давнього гірського зледені­н­ня. Добре проявлена вертикальна диференціація ґрунтово-рослин­ного покриву і рельєфотвірних процесів, особливо на головному хребті Чорногори. Геоморфологічній пі­добласті Полонинсько-Чорногірського середньогірʼя від­повід­ає одно­ймен­на фізико-гео­графічна область, яку за­звичай поділяють на три пі­добласті: Полонинське пасмо, Свидовецько-Чорногірські та Гринявсько-Яловичорські Карпати.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю