Просторовий розвиток

Визначення і загальна характеристика

ПРОСТОРО́ВИЙ РО́ЗВИТОК  — процес, наслідком якого є зміни рівня інтенсивності та розосередженості різних видів діяльності в певному просторі, а також зв’язків між ними, характеризує розвиток визначеного простору протягом певного періоду часу або окреслює потенційні шляхи майбутнього розвитку на основі прогнозів. П. р. характеризує розвиток територіальних систем, що є сукупністю усіх природних і антропогенних елементів, притаманних визначеній території з установленими між ними зв’язками та поширюється від місцевого до регіонального та національного масштабів. На рівні Європейського Союзу розглядають «європейський просторовий розвиток» (spatial development).

Всесвітня комісія ООН з навколишнього середовища та розвитку 2000 зазначила, що до сталого розвитку належать не лише 3 класичні аспекти стійкості (екологічний, економічний, соціальний), а й збалансований П. р. До нього зараховують 4 важливі галузі: Розвиток міських територій, Розвиток сільської місцевості, Транспорт, Природні та культурні надбання.

Будь-яка територіальна система перебуває в стані постійної динаміки, яка безпосередньо залежить від територіальних умов і ресурсів. Існують протилежні форми розвитку — прогрес і регрес. Прогресивний П. р. — це зміни властивостей територіальної системи, за яких відбувається економічне зростання, підвищення рівня соціальних послуг населення, екологічна стабільність природних компонентів, посилення незалежності розвитку від впливу зовнішніх факторів. Результатом прогресивного розвитку має бути покращення стану територій в економічному, соціальному, екологічному аспектах тощо. Але досягнення прогресу нині можуть призвести до негативних наслідків у майбутньому. Тому в останні десятиріччя прогресивний розвиток оцінюють індикаторами сталого розвитку, якими задовольняються соціально-економічні, просторові і екологічні вимоги забезпечення життєдіяльності сучасних і майбутніх поколінь. Зворотнім процесом є регресивний розвиток, результатом якого є спад темпів виробництва на певних територіях, погіршення рівня життя, зростання негативних тенденцій у сфері зайнятості, демографії, екології, соціальних послуг тощо.

Негативним проявом П. р., спричиненим бурхливою урбанізацією, є розростання міст (urban sprawl), пов’язане із негативними екологічними та соціальними наслідками, бо забудовують землі родючих сільськогосподарських угідь, що знаходяться безпосередньо навколо міст, ліси, інші незабудовані землі, що мають екологічне значення для територій.

Комітет з питань просторового розвитку Європейського Союзу зазначив основні цілі П. р. території Європейського Союзу, спрямованого на збалансований та сталий розвиток. Основними серед них є: економічна та соціальна згуртованість; збереження природних ресурсів та культурної спадщини; більш збалансована конкурентоспроможність європейської території. Міста та регіони в умовах європейської інтеграції стають все більш залежними від глобальних тенденцій розвитку територій різних рівнів. Тому питання П. р. мають вирішуватися лише через співпрацю між різними урядовими та адміністративними рівнями.

Стратегічна мета державної регіональної політики України досягається на основі 3-х стратегічних цілей: формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах; підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів; розбудова ефективного багаторівневого врядування.

П. р. часто використовують як синонім просторового планування (spatial planning, urban planning). Регулювання та реалізація завдань П. р. відбувається завдяки правовим, планувальним, економічним і адміністративним методам тощо. Просторове планування відносять до планувальних методів П. р., воно полягає в регулюванні питань планування, забудови та іншого використання територій за участі державних та приватних секторів і спрямоване на міжгалузеву інтеграцію вимог щодо використання територій в широкому діапазоні просторових рівнів. Завдяки просторовому плануванню здійснюють моделювання розвитку територій і встановлюють стратегії та напрями П. р. Документацію з П. р. (містобудівна документація) в Україні розробляють на державному, регіональному та місцевому рівнях, вона є обов’язковою для врахування під час здійснення будь-яких інвестиційних програм. Заходи щодо організації просторового середовища життєдіяльності суспільства, що передбачають під час підготовки документації з П. р. на різних просторових рівнях, є взаємозалежними. На державному рівні розробляють Генеральну схему планування територій України і схеми планування окремих частин територій України; на регіональному — схеми планування територій АР Крим, схеми планування територій областей і районів; на місцевому — комплексний план П. р. територій територіальних громад, генеральні плани, детальні плани територій.

Завантажити статтю