Попович Богдан Васильович
ПОПО́ВИЧ Богдан Васильович (01. 04. 1930, с. Миклашів, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 20. 07. 2012, Львів) — скульптор, педагог. Член НСХУ (1964). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1957; викладачі І. Севера, М. Рябінін). 1964–2005 працював викладачем скульптури та рисунку кафедри дизайну та основ архітектури Львівського політехнічного інституту (нині Національний університет «Львівська політехніка»). На заняттях із просторової пластики впровадив методику ліплення рельєфів (низький рельєф, барельєф, горельєф). Автор навчальних посібників «Наочні методологічні таблиці рисунку класичної гіпсової голови», «Послідовність анатомічної побудови фігури людини», «Наочні методичні рисунки фігури». Основні галузі — станкова та монументально-декоративна скульптури. Учасник обласних, всеукраїнських мистецьких виставок від 1960, зокрема Республіканської художньої виставки, присвяченої 150-річчю від дня народження Т. Шевченка (1964), обласних — до 100-річчя від дня народження Лесі Українки (1971) та 125-річчя з дня народження І. Франка (1981). Персональна — у Львові (1980, ювілейна). Серед учнів — Б. Черкес, М. Бевз.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Портрет юнака» (1958), «Мати» (1959), «Нескорена», «Леся Українка» (обидва — 1960), «Гайдамака» (1964), «Маруся Чурай» (1966), «Максим Кривоніс», «Обжинкова пісня» (обидва — 1967), «Перемога» (1972), «На врожайних полях» (1973), «Портрет партизанки Л. Карастоянової» (1975), «Нескорена» (1977), барельєф С. Бандери (1993, встановлено в головному корпусі «Львівської політехніки»); пам’ятники — львівським політехнікам, які загинули під час 2-ї світової війни (1976, співавт.; встановлено у сквері головного корпусу університету), односельцям, які загинули під час 2-ї світової війни (с. Новосілки Волинської обл., 1986).
Рекомендована література
- Твори львівських скульпторів: Каталог. Л., 1960;
- Мисько Е. Творити для народу // Жовтень. 1971. № 2.