Правотворчості та науково-правових експертиз Інститут НАНУ

ПРАВОТВО́РЧОСТІ ТА НАУКО́ВО-ПРАВОВИ́Х ЕКС­ПЕРТИ́З Ін­ститут НАНУ

Веде свою історію від заснованого 1993 Київського регіонального центру АПрНУ (від 2010 — НАПрНУ), що забезпечував ко­ординацію діяльності наукових установ Академії, освітніх та інших закладів юридичного профілю, академіків і членів-кореспондентів НАПрНУ в Київському регіоні. 1996 вчені Центру працювали над роз­робле­н­ням проєкту Кон­ституції України, також за їхньої участі від­бувалося обговоре­н­ня законо­проєктів «Про Кон­ституційний Суд України», «Про громадянство», змін і доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопоруше­н­ня, питань щодо реформува­н­ня судоустрою та статусу суд­дів в Україні тощо. Від грудня 2022 — НДІ правотворчості та науково-правових екс­пертиз НАПрНУ; від січня 2024 — сучасна назва. В Ін­ституті працюють 37 науковців, зокрема 25 докторів і 11 кандидатів наук (з них 21 професор і 8 доцентів), 9 академіків і членів-кореспондентів НАПрНУ. У його структурі функціонують від­діли: дослідже­н­ня про­блем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС, публічно-правових досліджень, приватноправових досліджень, науково-правових екс­пертиз. Мета діяльності: проведе­н­ня комплексних фундаментальних і прикладних досліджень у сфері правотворчості, публічного та приватного права; удосконале­н­ня механізмів взаємодії між учасниками правотворчості у процесі під­готовки нормативно-правових актів, а також аналізу їхнього за­стосува­н­ня; сприя­н­ня участі громадянського су­спільства у правотворчості та під­вище­н­ня якості законодавства України; проведе­н­ня наукової екс­пертизи нормативно-правових актів та їхніх проєктів, на­да­н­ня науково-методичної допомоги правоза­стосовчим органам. Наукові дослідже­н­ня: правотворчість в Україні (інтеграція в європейський та пів­нічноатлантичний про­стір); ін­ституційні спроможності України для післявоєн­ного від­новле­н­ня (нормативно-правові механізми ефективної реалізації); концептуальні засади роз­витку галузевого законодавства як складова юридичного про­гнозува­н­ня; моніторинг законодавства та правове забезпече­н­ня наукової і науково-технічної діяльності в Україні (впровадже­н­ня сучасних стандартів світової науки); роз­виток приватного права як елемент європеїзації українського су­спільства; науково-екс­пертне забезпече­н­ня нормативно-правової діяльності органів державної влади. Друкований орган — журнал «Нове українське право». Директор — О. Кот (від 2024).

Завантажити статтю