Пржемиський Казімеж

ПРЖЕМИ́СЬКИЙ Казімеж (Przemyski Kazimierz; 21. 02. 1882, м. Радом, нині Мазовецького воєводства, Польща — після 1941) — польський палеонтолог, археолог, крає­знавець. На­вчався у Варшавському університеті (1901—05), Яґел­лонському університеті у Кракові (Польща, 1907—08) та Новоросійському університеті в Одесі (1908—10). Від 1910 працював у від­ділі палеонтології Новоросійського університету, ви­вчаючи плазунів третин­ного періоду. Під керівництвом В. Ласкарева провадив геолого-палеонтологічні дослідже­н­ня в околицях Одеси біля лимана та в інших місцевостях на Пів­дні України. Брав участь у польському визвольному русі, зокрема був одним з організаторів революційної фракції Польської соціалістичної партії у Кракові та Польського Дому в Одесі. Від 1911 вчителював у приватній торговій школі у м-ку Тульчин Брацлавського пов. Подільської губ. (нині місто Він­ницької обл.) та у маєтку С. Липківського біля м. Умань Київської губ. (нині Черкаської обл.); 1918—23 — в Уманській школі польського просвітницького товариства «Польська Матір шкільна». Був членом природничих товариств в Одесі та м. Камʼянець-Подільський (нині Хмельницької обл.). Від 1924 — старший асистент Варшавської вищої школи сільського господарства. 1929—40 викладав гео­графію у польській державній гімназії ім. Т. Костюшка в Луцьку (від 1939 — школа № 4), одночасно 1929 виконував обовʼязки директора Волинського музею. Провадив палеонтологічні, археологічні та крає­знавчі дослідже­н­ня Волині. За­ймався збира­н­ням для Волинського музею палеонтологічних, археологічних і природничих матеріалів. У 1930-х рр. керував археологічними дослідже­н­нями у центральній частині Луцька. 1933—34 під час впорядкува­н­ня русла р. Глушець зібрав колекцію давнього гутного посуду та кераміки, виявив 2 рідкісні мечі 14—15 століть. 1936 у с. Вишків (нині у межах Луцька) від­крив поселе­н­ня 10—13 століть, що входило у міську агломерацію давньоруського Луческа. На початку липня 1940 був заарештований НКВС і до весни 1941 пере­бував у Луцькій вʼязниці. Потім пере­ведений до вʼязниці у Харкові. Подальша доля неві­дома.

Завантажити статтю