ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Чернов Мстислав Андрійович

ЧЕРНО́В Мстислав Андрійович (03. 07. 1985, Харків) — режисер, фотожурналіст, воєнний кореспондент, письменник. Національна премія України імені Т. Шевченка (2024; за серію журналістських матеріалів про облогу Маріуполя Донецької обл. — фото- та відеорепортажі, розслідування та фільм «20 днів у Маріуполі»). Премії «За свободу слова» медіакомпанії «Deutsche Welle», «За свободу преси» міжнародної некомерційної організації «Репортери без кордонів», імені Г. Ґонґадзе (усі — 2022), Пулітцерівська премія (2023), кінопремія «Оскар» (2024), премія Гільдії режисерів Америки (2024). Закінчив Харківський університет радіоелектроніки за фахом «комп’ютерна інженерія» (2007). Розпочав кар’єру фотографа 2005 у харківському інформаційному агентстві «MediaPort». 2008 отримав першу премію на місцевій фотовиставці «Харків. Місто очима городян». Того ж року в Харкові відбулася перша персональна виставка фотографій «Musica per somnia». 2013 став переможцем «Pentax Awards Ukraine» та конкурсу «Найкращий пресфотограф України» у номінації «Портрет». Тоді ж відбулася його персональна виставка «Сезон дощів», на якій презентував світлини з Далекого Сходу.

Під час Революції гідності висвітлював події як кореспондент «MediaPort» та «Unframe». Від 2014 співпрацював з «Associated Press», зокрема висвітлював події на Донбасі. Згодом як журналіст «Associated Press» документував громадянську війну в Сирії та битву за Мосул в Іраку, а також європейську міграційну кризу в Греції, Македонії, Словенії, Хорватії, Угорщині, Австрії та Німеччині. Фотографії були опубліковані в найвпливовіших світових ЗМІ, зокрема «The New York Times», «The Washington Post», «The Wall Street Journal», «Forbes», «The Guardian», «The Daily Telegraph», «Le Monde», «Deutsche Welle» та ін. Його репортажі виходили в ефір на «BBC», «Euronews», «CNN», «Fox News Channel», «Sky News», «Al Jazeera» та ін. 2020 працював у Лівії, Сирії, Туреччині, згодом знімав перебіг пандемії COVID-19 в Україні. Того ж року висвітлював вибори президента у Білорусі, масштабні протести після оголошення президентом О. Лукашенка. Під час протестів зафіксував момент, коли чоловік у закривавленій сорочці впав на землю. Пізніше було встановлено, що це протестувальник О. Тарайковський, його матеріали стали беззаперечним доказом того, що чоловік був застрелений впритул співробітниками спецпідрозділу 10 серпня 2020 в Мінську, тоді як урядові масмедіа намагалися зобразити інцидент так, ніби це сталося з необережності протестувальника. Після цього Чернова депортували з країни, не подовжили його акредитацію. Згодом працював у Нагірному Карабаху, Афганістані, Литві, Вірменії.

З початком повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну 24 лютого 2022 був відряджений «Associated Press» разом з Є. Малолєткою та В. Степаненко до Маріуполя, де протягом 20 днів фільмував руйнування, обстріли, роботу лікарів, численні жертви серед мирних жителів. Відеоматеріали з Маріуполя лягли в основу документального фільму Чернова «20 днів у Маріуполі», прем’єра якого відбулася 21 січня 2023 на найбільшому в США фестивалі незалежного кіно «Санденс», де фільм потрапив до конкурсної програми «Світове документальне кіно» й отримав Приз глядачів. Європейська прем’єра стрічки відбулася 15–26 березня 2023 на Копенгаґенському міжнародному фестивалі документального кіно. Фільм також отримав нагороду в категорії «Standing Up» на 47-му Міжнародному кінофестивалі в Клівленді (США) та нагороду «Cinema for Peace» (Німеччина) як найкращий документальний фільм року. Того ж року картина увійшла до конкурсної програми Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини «Docudays UA» й отримала головний приз. На новозеландському фестивалі документального кіно «Doc Edge» стрічка була нагороджена у двох номінаціях: найкраща режисура (М. Чернов) і найкращий монтаж (М. Мізнер). 2023 фільм переміг у двох номінаціях національної премії «Кіноколо»: «Найкращий документальний фільм» і «Відкриття року». 2024 фільм здобув премію «Оскар» у категорії «Найкращий повнометражний документальний фільм», премію «BAFTA» у номінації «Документальний фільм».

Чернов — автор психологічного роману «Часи сновидінь» (К., 2021; англійською мовою — 2022); ідеї та текстів фотокниги «Незалежні» (К., 2022). Президент громадської організації «Українська асоціація професійних фотографів» (від 2013).

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
режисер
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
882848
Вплив статті на популяризацію знань:
75
Бібліографічний опис:

Чернов Мстислав Андрійович / В. М. Войтенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-882848.

Chernov Mstyslav Andriiovych / V. M. Voitenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-882848.

Завантажити бібліографічний опис

Єдомаха
Людина  |  Том 9  |  2009
Г. І. Булах
Єршов
Людина  |  Том 9  |  2009
О. Б. Парфенюк
Єсипенко
Людина  |  Том 9  |  2009
М. Г. Лабінський
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору