Розмір шрифту

A

Чернов Мстислав Андрійович

ЧЕРНО́В Мстислав Андрі­йович (03. 07. 1985, Харків) — режисер, фотожурналіст, воєн­ний кореспондент, письмен­ник. Національна премія України імені Т. Шевченка (2024; за серію журналістських матеріалів про облогу Маріуполя Донецької обл. — фото- та ві­деорепортажі, роз­слідува­н­ня та фільм «20 днів у Маріуполі»). Премії «За свободу слова» медіакомпанії «Deutsche Welle», «За свободу преси» між­народної некомерційної організації «Репортери без кордонів», імені Г. Ґонґадзе (усі — 2022), Пулітцерівська премія (2023), кіно­премія «Оскар» (2024), премія Гільдії режисерів Америки (2024). Закінчив Харківський університет радіо­електроніки за фахом «компʼютерна інженерія» (2007). Роз­почав карʼєру фото­графа 2005 у харківському інформаційному агентстві «MediaPort». 2008 отримав першу премію на місцевій фотови­ставці «Харків. Місто очима городян». Того ж року в Харкові від­булася перша персональна ви­ставка фото­графій «Musica per somnia». 2013 став пере­можцем «Pentax Awards Ukraine» та конкурсу «Найкращий пресфото­граф України» у номінації «Порт­рет». Тоді ж від­булася його персональна ви­ставка «Сезон дощів», на якій презентував світлини з Далекого Сходу.

Під час Революції гідності висвітлював події як кореспондент «MediaPort» та «Unframe». Від 2014 спів­працював з «Associated Press», зокрема висвітлював події на Донбасі. Згодом як журналіст «Associated Press» документував громадянську війну в Сирії та битву за Мосул в Іраку, а також європейську міграційну кризу в Греції, Македонії, Словенії, Хорватії, Угорщині, Австрії та Німеч­чині. Фото­графії були опубліковані в най­впливовіших світових ЗМІ, зокрема «The New York Times», «The Washington Post», «The Wall Street Journal», «Forbes», «The Guardian», «The Daily Telegraph», «Le Monde», «Deutsche Welle» та ін. Його репортажі виходили в ефір на «BBC», «Euronews», «CNN», «Fox News Channel», «Sky News», «Al Jazeera» та ін. 2020 працював у Лівії, Сирії, Туреч­чині, згодом знімав пере­біг пандемії COVID-19 в Україні. Того ж року висвітлював вибори президента у Білорусі, мас­штабні протести після оголоше­н­ня президентом О. Лукашенка. Під час протестів зафіксував момент, коли чоловік у закривавленій сорочці впав на землю. Пізніше було встановлено, що це протестувальник О. Тарайковський, його матеріали стали без­заперечним доказом того, що чоловік був застрелений впритул спів­робітниками спецпідроз­ділу 10 серпня 2020 в Мінську, тоді як урядові масмедіа намагалися зобразити інцидент так, ніби це сталося з не­обережності протестувальника. Після цього Чернова депортували з країни, не подовжили його акредитацію. Згодом працював у Нагірному Карабаху, Афгані­стані, Литві, Вірменії.

З початком повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну 24 лютого 2022 був від­ряджений «Associated Press» разом з Є. Малолєткою та В. Степаненко до Маріуполя, де протягом 20 днів фільмував руйнува­н­ня, об­стріли, роботу лікарів, числен­ні жертви серед мирних жителів. Ві­деоматеріали з Маріуполя лягли в основу документального фільму Чернова «20 днів у Маріуполі», премʼєра якого від­булася 21 січня 2023 на найбільшому в США фестивалі незалежного кіно «Санденс», де фільм потрапив до конкурсної про­грами «Світове документальне кіно» й отримав Приз глядачів. Європейська премʼєра стрічки від­булася 15—26 березня 2023 на Копенгаґенському між­народному фестивалі документального кіно. Фільм також отримав нагороду в категорії «Standing Up» на 47-му Між­народному кінофестивалі в Клівленді (США) та нагороду «Cinema for Peace» (Німеч­чина) як найкращий документальний фільм року. Того ж року картина уві­йшла до конкурсної про­грами Між­народного фестивалю документального кіно про права людини «Docudays UA» й отримала головний приз. На новозеландському фестивалі документального кіно «Doc Edge» стрічка була нагороджена у двох номінаціях: найкраща режисура (М. Чернов) і найкращий монтаж (М. Мізнер). 2023 фільм пере­міг у двох номінаціях національної премії «Кіноколо»: «Найкращий документальний фільм» і «Від­кри­т­тя року». 2024 фільм здобув премію «Оскар» у категорії «Найкращий повнометражний документальний фільм», премію «BAFTA» у номінації «Документальний фільм».

Чернов — автор психологічного роману «Часи сновидінь» (К., 2021; англійською мовою — 2022); ідеї та текс­тів фотокниги «Незалежні» (К., 2022). Президент громадської організації «Українська асоціація професійних фото­графів» (від 2013).

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
режисер
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
882848
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
137
сьогодні:
2
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 6 726
  • середня позиція у результатах пошуку: 2
  • переходи на сторінку: 15
  • частка переходів (для позиції 2): 1.5% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Чернов Мстислав Андрійович / В. М. Войтенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-882848.

Chernov Mstyslav Andriiovych / V. M. Voitenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-882848.

Завантажити бібліографічний опис

Єдомаха
Людина  |  Том 9  |  2009
Г. І. Булах
Єршов
Людина  |  Том 9  |  2009
О. Б. Парфенюк
Єсипенко
Людина  |  Том 9  |  2009
М. Г. Лабінський
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору