Оскар

Визначення і загальна характеристика

«О́СКАР» — найпрестижніша у світі премія в галузі кіномистецтва. Заснована 1928 з ініціативи одного з фундаторів Академії кінематографічних мистецтв і наук США та кіностудії «Metro-Goldwyn-Mayer» продюсера Л.-Б. Маєра. Спочатку кінопремія називалася «Нагорода Академії за заслуги», від 1939 — сучасна назва. Вперше церемонія нагородження відбулася 16 травня 1929 у голлівудському «Рузвельт-готелі» (м. Лос-Андже­лес). До 1943 нагороду вручали під час бенкетів, 1969 — вперше в концертній залі Лос-Анджелеса; до 2004 — наприкінці березня — на початку квітня, від 2004 — наприкінці лютого — на початку березня. За історію присудження сталося 4 випадки перенесення церемонії (1938 — через повідь у Лос-Андже­лесі, 1968 — убивство М.-Л. Кін­ґа, 1981 — замах на президента США Р. Рейґана, 2018 — зимові Олімпійські ігри). Академія кінематографічних мистецтв і наук США складається (2022) з понад 10 тис. членів, розподілених за 17-ма різними гільдіями, з правом голосу на відкритому голосуванні. Статуетка премії (вис. 13,5 дюйми (бл. 34 см), вага 8,5 фунтів (бл. 3,86 кг); скульптор Дж. Стенлі) зображає лицаря-мечоносця, який стоїть на кінобобіні, що має 5 частин (символізують 5 основних кінопрофесій — сценарист, режисер, актор, продюсер, технічний фахівець). Спочатку статуетку виготовляли з позолоченої міді, за часів Великої депресії — з гіпсу, нині — з позолоченого «британіуму» (сплав олова, стибію й міді).

«Оскар» мав раніше 12 номінацій, від 2014 їх — 23:

• найкращі фільми року,
• режисура,
• чоловіча роль,
• другопланова чоловіча роль,
• жіноча роль,
• другопланова жіноча роль,
• оригінальний сценарій,
• сценарій-адаптація,
• анімаційний повнометражний фільм,
• музика,
• пісня,
• міжнародний ігровий фільм,
• робота художника-постановника,
• операторська робота,
• звук,
• анімаційний короткометражний фільм,
• ігровий короткометражний фільм,
• монтаж,
• візуальні ефекти,
• неігровий повнометражний фільм,
• неігровий короткометражний фільм,
• дизайн костюмів,
• грим та зачіски.

У перші роки існування премії режисери номінувалися за 2-ма категоріями — драми та комедії. Аналогічно, на «легку» та «серйозну» поділялася і робота композиторів. У 1930–60-х рр. премії за найкращі фільм, а також роботу художника й дизайнера костюмів окремо присуджували за чорно-біле й кольорове кіно. Існували й номінації, що нині не вручають: найкращі пом. режисера, хореографія, технічні ефекти, музика (адаптація або аранжування), кольоровий короткометражний фільм, короткометражний фільм, знятий наживо на 2 бобіни, новаторський короткометражний фільм, літературне першоджерело, титри, унікальна та художня якість виконання, молодіжна нагорода Академії, неігровий фільм, звуковий монтаж.

Від 1931 кінопремію «Оскар» також присуджують кінематографістам за науково-технічні досягнення (вручають на обідній церемонії окремо від традиційної вечірньої). Технічні й наукові призи отримують за пристрої, методи, формули, відкриття та винаходи, що мають особливу цінність для кіномистецтва і вже підтвердили свою значимість завдяки тривалому використанню в кіноіндустрії. 2006 володаркою 2-х із 6-ти номінацій стала українська компанія «Фільмотехнік». Засновник та генеральний директор компанії А. Кокуш, Ю. Поповсь­кий та О. Золотарьов отримали кінопремію за ідею й розробку гіро­стабілізованого операторського крана «Авторобот» (американська назва — «Russian Arm») зі стабілізованою панорамною голівкою «Flight Head». Ця техніка відкрила нові можливості для кіновиробників. «Авторобот» монтується на даху будь-якого автомобіля або ін. транспортних засобів. Керовані за допомогою дистанційного управління кран і камера плавно обертаються на 360° навколо автомобіля, навіть якщо він рухається на величезній швидкості, завдяки чому вдається створювати неймовірні ракурси. Ще одну кінопремію отримав А. Кокуш за створення операторських кранів серії «Cascade» та операторського крана з рухомою кареткою «Traveling Cascade». Надлегка конструкція цих кранів, виліт стріли на відстань до 70 футів дають можливість розміщувати камеру в найнедоступніших місцях.

Протягом 20 ст. українці переважно претендували на «Оскар» або отримували його як кінематографісти США чи СРСР. 1936 за виконання головної ролі в американському фільмі «Історія Луї Пастера» (1935, реж. В. Дітерле) премію отримав уродженець Львова Пол Муні. 1992 американський актор українського походження Джек Паланс був удостоєний кінопремії за роль другого плану в картині «Міські піжони» (1991, режисер Р. Андервуд). 1968 у номінації найкращий іншомовний фільм перемогу здобула екранізація роману російського письменника Л. Толстого «Вій­на і мир» (1967), де сценаристом, режисером, виконавцем головної ролі П’єра Безухова виступив майстер українського походження С. Бондарчук, також оператором-постановником був А. А. Петрицький. 1988 кінопремію «Оскар» за науково-технічні досягнення, проектування і розробку «RGA» для фільму «Хижак» (1987, режисер Дж. Мактірнан) отримав емігрант з України Є. Мамут (разом із 3-ма колегами). 1995 як іншомовний фільм удостоєна премії російська картина М. Михалкова «Стомлені сонцем» (1994), у зйомках якої брав участь український оператор-постановник В. Калюта. 2015 також номінувався фільм «Левіафан» (2014) російської режисерки А. Звягінцевої, де продюсером виступив О. Роднянський. 2016 у номінації найкраща повнометражна неігрова стрічка перемогу здобув фільм емігранта Є. Афінеєвського «Зима у вогні» (2015, про події Революції Гідності). 1991–2022 на нагороду як найкращий іншомов. фільм (нині найкращий міжнар. фільм) претендували, але жодного разу не були номіновані на здобуття кінопремії — «Приятель небіжчика» (1997, режисер В. Криштофович), «Мамай» (2003), «Поводир» (2014; обидва — реж. О. Санін), «Аврора» (2006, реж. О. Байрак), «Ілюзія страху» (2008, режисер О. Кирієнко), «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» (2012, режисер М. Іллєнко), «Параджанов» (2013, режисер О. Фетісова, В. Аведікян), «Українські шерифи» (2016, режисер Р. Бондарчук), «Рівень чорного» (2017), «Атлантида» (2020; обидва — рережисер В. Васянович), «Донбас» (2018, реж. С. Лозниця), «Додому» (2019, режисер Н. Алієв), «Погані дороги» (2021, режисер Н. Ворожбит). Відбір стрічок від 1997 проводило Міністерство культури і мистецтв України (згодом Міністерство культури і туризму України), від 2011 регулярно — Український оскарівський комітет.

Уперше український фільм отримав «Оскар» у 2024: фільм «20 днів у Маріуполі» режисера Мстислава Чернова здобув кінопремію як найкращий повнометражний документальний фільм. Кінострічка окреслює перші тижні бойових дій у Маріуполі Донецької області під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 р. Крім М. Чернова, над фільмом працювали фотограф Євген Малолєтка і журналістка Василіса Степаненко, які (всі троє) у 2024 стали лауреатами Шевченківської премії.

За всю історію кінопремії найбільше «Оскар» (по 11) отримали фільми «Бен-Гур» (1959, режисер В. Вайлер) та «Володар перснів. Повернення короля» (2003, режисер П. Джексон). Чотири рази кінопремію вручали як найкращому режисеру Дж. Форду, найкращій актрисі — К. Гепберн, тричі як найкращому актору — Д. Дей-Льюїсу.

Рекорд за кількістю номінацій на «Оскар» належить американському художнику-мультиплікатору, кінопродюсеру і засноввнику компанії «The Walt Disney Company» В. Діснею — претендував на отримання статуетки 59 разів, виграв 26. Найбільше, 14 номінацій, отримали фільми «Все про Єву» (1950, режисер Дж. Манкевич), «Титанік» (1997, режисер Дж. Кемерон) та «Ла-Ла Ленд» (2016, режисер Д. Шазелл). З акторів на кінопремію найчастіше номінувалися М. Стріп (21 раз, тричі здобула перемогу) та Д. Ніколсон (12 разів, тричі переміг).

Почесний «Оскар» за видатні заслуги в кінематографі вручають від 1948. Його лауреатами стали М. Пікфорд, Л. Олів’є, А. Ґіннесс, С. Лорен, С. Пуатьє, Ф. Астер, Ґ. Ґарбо, О. Велс, Ч. Чап­лін, А. Ланґлуа, Ж. Ренуар, Г. Фонда, П. Ньюмен, А. Куросава, С. Рей, Е. Казан, А. Вайда, Р. Редфорд, П. Отул, Р. Олтмен, С. Люмет, Е. Морріконе, Ж.-Л. Ґодар, Г. Міядзакі, Д. Сазерленд, А. Варда, Л. Вертмюлер, С.-Л. Джексон, Л. Ульман, П. Вір.

Завантажити статтю