Шудря Микола Архипович
ШУ́ДРЯ Микола Архипович (05. 01. 1935, с. Веселий Поділ Семенівського р-ну Харківської обл., нині Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 27. 03. 2012, Київ) — письменник, журналіст, кіноcценарист. Чоловік Катерини, Євгенії, Шудрів, батько Н. Сидоренко. Член НСКінУ (1989), НСПУ (1997). Заслужений діяч мистецтв України (2006). Державна премія України імені Т. Шевченка (1991; за художньо-документальні фільми «Відкрий себе» й «Тарас»). Закінчив Київський університет (1958), де 1964–67 викладав на факультеті журналістики. Працював у редакціях газет («Літературна Україна», «Наш час»), журналів («Народна творчість та етнографія», «Україна»), старшим редактором Головного управління газет і газетних поліграфічних підприємств Комітету у справах преси при РМ УРСР. Сприяв публікації заборонених цензурою творів Миколи Зерова, Г. Косинки, Л. Курбаса, Остапа Вишні, В. Сосюри, О. Довженка, І. Кавалерідзе, М. Леонтовича, Ю. Яновського, нотатників Гр. Тютюнника. 1969–76 викладав сценічну майстерність у Київському інституті театрального мистецтва, курс історії книги в Київському інституті культури. У 1990-х рр. вів на Українському радіо авторські передачі про українські народні пісні, думи. Чільне місце у працях Ш. посідала творчість Г. Сковороди, І. Котляревського, М. Гоголя, Т. Шевченка. Підготував до друку поезії М. Вороного, «Сонетаріюм» Миколи Зерова, автомонографію маляра-авангардиста О. Богомазова, працював над енциклопедичним довідником «Художники Полтавщини». Автор кіносценаріїв художньо-документальних фільмів «Сергій Подолинський» (1969), «Долаючи земне тяжіння» (1970), «Відкрий себе» (1972), «Тарас» (обидва — у співавт.), «Три храми на долині» (обидва — 1989), кінонарисів «Карби вічності», «Одвічна жарина», «Співучі джерела», «Живе в Межигір’ї художник», «Мій давній добрий, найближчий, найбільший, найкращий друг». Архів Ш. зберігається в Інституті рукописів Національної бібліотеки України імені В. Вернадського.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Гетьмани України: Історичні портрети. 1993; Ти зі мною, мадонно…. 1999; Пізні солов’ї: Поезія. 2001; Чолом сягнув зірок: Етюди-роздуми [про Г. Сковороду]. 2003; Геній найщирішої проби [про О. Довженка]. 2005; Лицарі булави: Розповіді про українських гетьманів. 2009 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Жодного дня без рядка: Бібліографія публікацій за півстоліття. 2005;
- Життєві жнива Миколи Шудрі: Спогади. 2014 (обидва — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
