Штейнберг Дмитро Самійлович
ШТЕ́ЙНБЕРГ Дмитро Самійлович (12(24). 02. 1874, Москва — 1934, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1934, без захисту дисертації). Закінчив Московський університет (1896). Працював 1911 асистентом вищих жіночих курсів. 1911–20 — у Харківському університеті; 1921–30 — професор кафедри фізики Харківського ІНО; 1930–33 — завідувач кафедри магнітних вимірювань Харківського фізико-хіміко-математичного інституту; 1933–34 — завідувач однойменної кафедри Харківського університету; водночас від 1928 — один із засновників і науковий співробітник Українського фізико-технічного інституту (Харків), де від 1931 керував магнітною лабораторією. Досліджував вплив різних видів деформації на магнітні характеристики феромагнітних металів і сплавів. Спільно з А. Слуцкіним розробив один з перших магнетронних генераторів та запропонував новий магнетронний метод генерування радіохвиль надвисоких частот.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О намагничении и коэрцитивной силе магнитных порошков // Журн. Рос. физ.-хим. об-ва. Ч. физ. 1915. Т. 43, вып. 8; Спектр абсорбции молибденита // Укр. фіз. записки. 1930. Т. 2; Die Querkomponente der Magnetisierung in Ferromagnetika, die der Deformation Durch Schub Unterworfen Sind // Phys. Z. Sowjetunion. 1932. Bd. 2, № 3 (співавт.); Der Einfluss der Richtung der Spontanen Magnetesierungaufden Widerstand // Ibid. 1934. Bd. 5, № 2 (співавт.); Ber die Ausbreitung der Magnetischen Umklappwele // Phys. Z. Sowjetunion. 1935. Bd. 7, № 2; О распространении волны магнитного опрокидывания // Журнал экспериментальной и теоретической физики. 1935. Т. 5, № 2.