СЛУ́ЦКІН Абрам Олександрович (05(17). 07. 1891, м. Борисоглєбськ Тамбовської губ., нині Воронезької обл., РФ — 13. 07. 1950, Харків) — радіофізик, фахівець у галузі електроніки. Доктор фізико-математичних наук (1937, без захисту дисертації), професор (1929), академік АН УРСР (1948). Закінчив Харківський університет (1916), де від­тоді й працював: 1929–33 — професор, 1933–41, 1944–50 — завідувач кафедри технічної фізики. Одночасно 1929–50 — завідувач лабораторії електромагнітних коливань, завідувач радіофізичного сектору, 1948–50 — за­ступник директора з наукової роботи Харківського фізико-технічного ін­ституту; 1944–46 — завідувач кафедр електричних машин і фізики Харківського гірничо-індустріального ін­ституту; 1946–48 — завідувач кафедри теоретичних основ радіотехніки Харківського електротехнічного ін­ституту. Один із засновників української школи радіофізики. Спільно з С. Брауде та О. Усиковим роз­робив перший у світовій практиці трикоординатний радіолокатор (1939), що використовували у протиповітряній обороні під час 2-ї світової війни. Спільно з Д. Штейнбергом побудував один з перших магнетрон­них генераторів. З його імʼям також повʼязане створе­н­ня перших вітчизняних медичних апаратів для терапії різних патологічних станів хвилями надвисокої частоти.