Слуцкін Абрам Олександрович
СЛУ́ЦКІН Абрам Олександрович (05(17). 07. 1891, м. Борисоглєбськ Тамбовської губ., нині Воронезької обл., РФ — 13. 07. 1950, Харків) — радіофізик, фахівець у галузі електроніки. Доктор фізико-математичних наук (1937, без захисту дисертації), професор (1929), академік АН УРСР (1948). Закінчив Харківський університет (1916), де відтоді й працював: 1929–33 — професор, 1933–41, 1944–50 — завідувач кафедри технічної фізики. Одночасно 1929–50 — завідувач лабораторії електромагнітних коливань, завідувач радіофізичного сектору, 1948–50 — заступник директора з наукової роботи Харківського фізико-технічного інституту; 1944–46 — завідувач кафедр електричних машин і фізики Харківського гірничо-індустріального інституту; 1946–48 — завідувач кафедри теоретичних основ радіотехніки Харківського електротехнічного інституту. Один із засновників української школи радіофізики. Спільно з С. Брауде та О. Усиковим розробив перший у світовій практиці трикоординатний радіолокатор (1939), що використовували у протиповітряній обороні під час 2-ї світової війни. Спільно з Д. Штейнбергом побудував один з перших магнетронних генераторів. З його ім’ям також пов’язане створення перших вітчизняних медичних апаратів для терапії різних патологічних станів хвилями надвисокої частоти.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Получение колебаний в катодных лампах при помощи магнитного поля // Журн. Русского физ.-хим. об-ва. Сер. физ. 1926. Т. 58, вып. 2; Теория магнетронного генератора с разрезанным анодом // Журнал технической физики. 1935. Т. 5, вып. 4; Применение магнитного поля для образования ионно-электронных пучков // Там само. Вып. 8; Механизм возбуждения колебаний в многосегментных магнетронах // Там само. 1947. Т. 17, вып. 4; Получение колебаний большой мощности дециметрового диапазона в непрерывном режиме при помощи магнетронов // Радиотехника. 1949. Т. 1, № 9.
Рекомендована література
- Ткач В. К. Абрам Александрович Слуцкин // Ученые зап. Харьков. ун-та. 1953. Т. 49;
- Андрєєв Ф. М. Каразінці — родоначальники імпульсної радіолокаційної техніки. Х., 2015.
Завантажити статтю
Людина 
