Шост Василь Михайлович
ШОСТ Василь Михайлович (12. 01. 1931, с. Злоцьке, нині Малопольського воєводства, Польща — 19. 03. 2005, похований у м. Криниця-Здруй Малопольського воєводства) — український громадський діяч у Польщі. Золотий хрест заслуги (2002). Закінчив Oфіцерську школу народної міліції у м. Слупськ (Поморське воєводство, 1955). Відтоді служив у міліції, 1958 звільнений зі служби. Займався торгівлею, згодом відкрив ювілерну майстерню. Один із головних організаторів суспільно-культурного життя українців на Долішній Сілезії після акції «Вісла». За підтримки заступника голови президії Воєводської народної ради у Вроцлаві Б. Остапчука 1955 приступив до створення культурно-освітної комісії для української людності у Вроцлаві. Делегат 1-го з’їзду Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ), на якому обраний членому Головного правління організації. Перший голова воєводського правління УСКТ у Вроцлаві (1956), достроково звільнений (1958) з приводу «зібрання навколо себе націоналістичних елементів». 1957 — член Комісії національних питань при Воєводському комітеті Польської об’єднаної робітничої партії у Вроцлаві. 1958 — організатор З’їзду бувших солдатів Червоної армії у Вроцлаві, який став форумом для критики польської влади. 1968 вдруге обраний головою воєводського правління УСКТ у Вроцлаві, 1969 достроково відкликаний. У 1960–70-х рр. — співавтор численних звернень до польської влади. 1972 виключений з УСКТ. У тому ж році заарештований міліцією за звинуваченнями у «торгівлі валютою» та зберіганні «української націоналістичної літератури», однак незабаром звільнений. 1988–90 — голова гуртка УСКТ у Вроцлаві. Учасник останнього з’їзду УСКТ (1990), на якому створено Об’єднання українців у Польщі. Член-засновник Об’єднання лемків (1990).