Палій Михайло

ПАЛІ́Й Михайло (22. 12. 1913, м-ко Хоростків, нині місто Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 21. 01. 2010, м. Лоренс, шт. Канзас, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — історик, бібліо­граф, громадсько-культурний діяч, меценат. Дійсний член НТШ (2001) і УВАН у США. Початкову освіту здобув у «Народній школі» у Хоросткові. Брав активну участь у діяльності місцевого осередка товариства «Просвіта» (був бібліотекарем), заснуван­ні спортивно-гімнастичного товариства «Луг». З початком 2-ї світової війни мобілізований до польської армії, потрапив у полон. Після звільне­н­ня жив і працював у Німеч­чині, від 1947 на­вчався у Ґет­тінґенському університеті. 1950 емігрував до США. Ви­вчав історію Східної Європи і Росії в Університеті Мін­несоти (отримав ступінь бакалавра), бібліотеко­знавство — у Денверському і Колорадському університетах (здобув ступінь магістра). Завершив студії докторатом у Канзаському університеті (1971). Його докторська дисертація «The Anarchism of Nestor Makhno, 1918–21: An Aspect of the Ukrainian Revolution» («Анархізм Нестора Махна, 1918–1921: Один аспект Української революції») 1977 була ви­дана окремою книгою і отримала значну кількість позитивних рецензій. Працював у Оклахомському (1957–63), Колорадському (1964–65), Канзаському (1965–84) університетах, де викладав українську історію та історію цивілізацій, створив колекції українських книг у їхніх бібілотеках. У Мін­неаполісі 1951 від­крив книгарню з метою роз­по­всюджувати українську літературу серед американських читачів, 1952 організував товариство «Приятелі української книжки». Спів­засновник Бібліотечної комісії при НТШ у Нью-Йорку (1958), Меморіального фонду імені Марії Палій (його дружини) у Канзаському університеті (1977). Один із фундаторів і меценат «Енциклопедії україно­знавства». Автор багатьох англо- та україномовних праць і публікацій, серед яких — «Українсько-польський оборон­ний союз, 1919–1921: Один аспект Української революції» (Едмонтон, 1955), «Ukraine and Ukrainians» («Україна і українці», 1983), «Полон гіркіший полину» (2003), «Ан­нали української історії: Ви­брані стат­ті» (2006; обидві — Тернопіль). Бібліотеці Хоросткова (2000 на­звана імʼям П.) подарував понад 2 тис. цін­них книг, ви­даних за кордоном різними мовами, а також свої наукові праці, спонсорував зведе­н­ня у місті памʼятників на честь 200-ліття Різдва Христового та Українським Січовим стрільцям.