Плоткін Григорій Давидович

ПЛО́ТКІН Григорій Давидович (22. 12. 1917, Одеса — 09. 02. 1986, Київ) — письменник. Член СПУ (1934). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Одеський університет (1938) та аспірантуру при кафедрі історії української літератури цього ж університету. Відповідальний секретар Одеської організації СПУ (1936–41). Автор поетичних книг, серед яких «Народження весни» (1936), «Подолання простору» (1940), «Пісня про щиру любов» (1950; лірична комедія у віршах), «Пісні та вірші» (1951), «Вісники свободи» (1955; повість у віршах), «Слово солдата» (1958), «Ясно бачу» (1960), «Пригоди Джуекиті» (1963; поема-казка), «Ровесники» (1967); драматичної повісті «Втрачений горизонт» (1979; усі — Київ); п’єс «Серце солдата» (1944), «Одеса» (1945), «Велике полювання» (1952), «Земля обітована» (1960), «На світанку» (1964), «Четверо з вулиці Жанни» (1967), «Біля рідного причалу» (1969), «Каштани Києва» (1972), «Втрачений горизонт» (1975), «Міст Патона» (1976; К., 1977), «Коли розлучаються з небом», «Небезпечна любов» (обидві — 1980); лібрето опер «Честь» (1947, разом із Г. Жуковським), «Кармалюк» (1957, з В. Суходольським); низки документальних кіноповістей. Чимало віршів П. покладені на музику, зокрема йому належить текст пісень до художнього телефільму «Шельменко-денщик» (1957, за мотивами однойменної комедії Г. Квітки-Основ’яненка, режисер В. Іванов, Одеська кіностудії імені О. Довженка). У перекладі з української мови вийшли його книга «Поездка в Израиль: Путевые заметки» (1959) та збірник п’єс «Встречные огни» (1979; обидва — Москва). Події в п’єсах, вміщених у збірнику, відбуваються переважно в Одесі та Києві під час більшовицького перевороту 1917, у роки німецько-радянської війни та в мирний час. П’єси П. перекладені мовами народів багатьох радянських республік, їх з успіхом ставили у театрах. Його творча палітра різноманітна — від романтичної драми до сатиричної комедії, від героїки до гротеску, від лірики до публіцистики.

Завантажити статтю