Розмір шрифту

A

Цепколенко Кармелла Семенівна

ЦЕПКОЛЕ́НКО Кармел­ла Семенівна (20. 02. 1955, Одеса) — композитор, педагог, громадська діячка. Кандидат педагогічних наук (1990), професор (2009). Заслужена діячка мистецтв України (2006). Національна премія України імені Т. Шевченка (2024; за кантати «Читаючи історію» на текс­ти О. Забужко та за поезією С. Жа­дана «Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?», симфонію № 5 і «Дуель-Дует» № 14). Премія імені Б. Лятошинського (2001). Член НСКУ (1982, секретар правлі­н­ня). Лауреатка Всесоюзного композиторського конкурсу молодих композиторів (Вірменія, 1978) та між­народних композиторських конкурсів у Німеч­чині (1983) і Франції (1990, 1993). Закінчила Одеську консерваторію (1979; кл. композиції О. Красотова, фортепіано — Л. Ґінзбурґ), аспірантуру Московського педагогічного ін­ституту (1989; керівник Г. Ципін). Від­відувала композиторські майстер-курси в Німеч­чині (м. Дармштадт, 1992, 1994; м. Байройт, 1993), брала участь у Європейській літній академії з культури та менеджменту (м. Зальцбурґ, Австрія, 1999). Від 1980 викладає в Одеській музичній академії: від 2023 — завідувач кафедри теорії музики та композиції. Серед учнів — лауреати національних премій та між­народних конкурсів К. Майденберг-Тодорова, С. Азарова, А. Чібалашвілі, О. Сурових. Особливостями творчого стилю Ц. є смислова та формотворча концептуальність, об­умовлена своєрідним «сценарним планом», який вибудовується згідно з драматургічною чи літературною фабулою або числовою символікою і який «провокує» появу жанрових ново­утворень (на­приклад, соло-соліс­сімо, дуо-дуель, міні-моно-опера, ансамбль-моменто). Музична мова органічно по­єд­нує природну виразність та індивідуальне сприйня­т­тя ін­новаційних засобів і різних моделей пост-модерної стилістики. Писала твори на замовле­н­ня: ав­стрійської асоціації «КультурКонтакт» для ансамблю «Wiener Collage» («Коли нитка увірветься…», Ві­день, 1998); Міністерства культури Франції («Кабіна для восьми», Париж, 2004); швейцарської фундації «Про Гельвеція» («Знеси­л­лям зламлені народи», Австрія, 2001); для ав­стрійського ансамблю «REIHE Zykan +» (кантата за поезією С. Жа­дана «Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?» («Woher, schwarzer Tross, fliehender Schwarm, kommst du geflogen?», 2022); швейцарського ансамблю Ґ. Брун­нер («Дуель-Дует» № 14, 2022); Фестивалю балтійських країн (фортепіан­не тріо «Там, де зникає небокрай», Естонія, 2024) та ін. Ц. — авторка ідеї, спів­засновниця та художній директор щорічного між­народного фестивалю сучасного мистецтва «Два дні і дві ночі нової музики» (від 1995). Крім того, вона є ініціаторкою й організаторкою серії фестивалів та концертів (найві­доміші: «Мандрівна академія музики», Одеса, 1997—2000, «Центр практичного менеджменту культури», 2004—07) та низки заходів, присвячених сучасному мистецтву (понад 50). З ініціативи Ц. 1998 створено між­народну громадську організацію «Асоціація “Нова Музика”» / Українська секція Між­народного товариства сучасної музики (її голова правлі­н­ня). Як президент та головний делегат Української секції Між­народного товариства сучасної музики від 1997 бере участь у генеральних асамблеях та щорічних фестивалях «Дні світової музики». Має записи на компакт-дисках, на радіо багатьох країн світу (Україна, Німеч­чина, Данія, Франція тощо). Авторка на­вчально-методичного посібника «Формува­н­ня особистості студента-композитора (основні принципи методики на­вча­н­ня в класі композиції)» (О., 2008). Упорядкувала ви­да­н­ня: «Сучасні композитори України» (2002), «Два дні й дві ночі нової музики» (2019), «Фестиваль очима преси», «Нотні ви­да­н­ня — українська камерна музика ХХI ст.» (обидва — 2020; усі — Одеса).

Додаткові відомості

Основні твори
опери — «Концерт птахів» (1996, лібрето за однойменною містичною комедією Дж. Карахасана, співавт.); камерна опера «Доля Доріана» (1989, лібрето С. Ступака за мотивами роману «Портрет Доріана Ґрея» О. Вайлда); міні-моноопери «Між двох вогнів» (1994, лібрето С. Ступака та К. Цепколенко за мотивами роману «Степовий вовк» Г. Гессе), «Сьогодні ввечері “Борис Годунов”» (2008–09, лібрето К. Торквіст, для бас-баритона та камерного оркестру), «Годинник» (2013, за поезією Р. Брамбаха, для бас-баритона, скрипаля та піаніста для симфонічного оркестру), Симфонічна поема (1979), Симфонічний диптих (1981), «Поминальна симфонія» (1988), Симфонії № 4 (2004), № 5 (2016–17), № 6 (2017–20), № 7 (2023), «Кухонна симфонія» для голосу, флейти, перкусії та скрипки (2006), Симфонієта для симфонічного оркестру (2023), «Концерт-драма» для фортепіано та симфонічного оркестру (1987), «Концерт-драма» № 2 для фортепіано, солістів та великого оркестру (2011–14); для камерного оркестру — камерні симфонії № 1 «Паралелі» (1990), № 2 «Все, окрім — ще всього...» (1999), № 3 (2001–02), Ансамбль-моменто № 1 (2009), № 2 «Діаманто-моменто» (2015) для камерного ансамблю, «Ліфт побажань» для камерного ансамблю (2009), балет «Аврора» для камерного ансамблю (2021); вокально-інструментальні — «Історія єресі» для мішаного хору a capella за поезією О. Забужко (2007), «Garten des Komponistinnen “Sub rosa”» («Сад композиторок “Під трояндою”») для 4-х жіночих голосів, «Колискова для Сашка» для мішаного дитячого хору a capella (обидва — 2020), кантати «Фавстове свято» для тенора та піаніста за поезією Ю. Андруховича (2009), «Три осінні елегії» для сопрано та ансамблю за поезією О. Забужко (2014), «Читаючи історію» для сопрано, перкусії, віолончелі та фортепіано за поезією О. Забужко, «Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?» для сопрано, мецо-сопрано, тенора та баритона за поезією С. Жадана (обидва — 2022); камерно-інструментальні — «Славлення чотирьох стихій» (1982); «Дуель-Дуети»: № 1 (для труби і туби), № 2 (для скрипки та віолончелі), № 3 (для труби та органа; усі — 1993), № 4 (для гобоя та фортепіано), № 5 (для скрипки та баяна; обидва — 1995), № 6 (1997, для 2-х альтів), № 7 (1998, для кларнета та фортепіано), № 8 (для 2-х флейтистів), № 9 (для фортепіано та перкусії; обидва — 2003), № 10 (2004, для органа та перкусії), № 11 (2005, для баяна та віолончелі), № 12 (2015, для кларнета та бас-кларнета), № 13 (2021, для контрабаса та фортепіано), № 14 (2022, для скрипки та контрабаса), Соло-моменто № 5 (2006), № 6 (2008) для фортепіано, «…Та вітер також живе…» для контрабас-флейти, контрабас-саксофона та туби (2012), Соло-соліссімо № 4 (2005, для спінета), № 5 (2015, для гітари), № 7 (2020, «Goldberg-momento» для флейти, перкусії та фортепіано), № 6 (2021, «Мисленик» для кларнета соло), Тріо для фортепіано, скрипки та віолончелі (2024); музика до фільмів.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
композитор
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
883104
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
167
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 19
  • середня позиція у результатах пошуку: 4
  • переходи на сторінку: 4
  • частка переходів (для позиції 4): 263.2% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Цепколенко Кармелла Семенівна / О. С. Олійник // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-883104.

Tsepkolenko Karmella Semenivna / O. S. Oliinyk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-883104.

Завантажити бібліографічний опис

Єрмакова
Людина  |  Том 9  |  2009
В. Ф. Шинкарук
Єрошкіна
Людина  |  Том 9  |  2009
С. Л. Шустов
Іваницька
Людина  |  Том 11  |  2025
О. Ю. Шевчук
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору