ПАНЬКІ́ВСЬКИЙ Кость Федорович (псевдонім — Кость Федьків; 15. 04. 1855, с. Ришкова Воля, нині Під­карпатського воєводства, Польща — 16. 11. 1915, Київ) — фольклорист, журналіст, видавець, громадський діяч. Чоловік Йосипи, батько Костя і Степана Паньківських. На­вчався в університетах Львова та Відня. Працював адміністратором та редактором від­ділу новин щоден­ника «Діло». 1888–1906 — управитель Ін­ституту св. Миколая для учнів. Почесний член товариства «Січ», член управи «Просвіти», «Руської бесіди», «Руського товариства педагогічного», один із засновників і член НТШ. Від 1904 — директор музею «Просвіти». Упорядкував і видав низку фольклорних збірників. 1888 у Львові накладом товариства «Просвіта» опублікував «Руський спів­аник» (254 твори народного і літературного походже­н­ня із вказівкою автора текс­ту та композитора). У перед­мові від­значено народні пісні з музикою М. Лисенка, його мелодії до ліричних творів Т. Шевченка, мелодії О. Нижанківського — до віршів Ю. Федьковича та ін. Пісен­ник поділений на 5 роз­ділів: патріотичні; козацькі, бурлацькі, рекруцькі, чумацькі; любовні; думки; жартівливі. Збірник отримав схвальні від­гуки І. Франка та В. Коцовського. 1891 у Львові під псевдонімом Кость Федьків накладом «Руського товариства педагогічного» П. опублікував фольклорні матеріали, упорядковані для молоді («Дарунок для молодежи»), у 2-х книгах — «Квіточка» і «Віночок». До збірників уві­йшли колискові, забавлянки, родин­но-побутові, загадки, новорічна посівалка «Сійся, родися, жито, пшениця», веснянка «Роз­лилися води», а також поезії Т. Шевченка, вірші та оповіда­н­ня літературного походже­н­ня. Редактор часописів: «Дзеркало» (1891–93), «Батьківщина» (1897), «Дзвінок» (1899–1900). Від 1898 — директор Кра­йового кредитового союзу «Центробанк». Видавав місячник «Економіст» (1905–08 — його редактор). П. вбачав у кооперації не лише форму господарського по­ступу, але й школу індивідуальної та су­спільної моралі. 1930 прах П. пере­везено до Львова й поховано на Личаківському кладовищі.