Паньківський Кость Костьович

ПАНЬКІ́ВСЬКИЙ Кость Костьович (06. 12. 1897, Львів — 20. 01. 1974, м. Лівінґстон, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — правознавець, політичний діяч, публіцист. Син Костя і Йосипи, брат Степана Паньківських. Вивчав право у Празі, де очолював групу української студентської молоді. 1924–39 займався адвокатською практикою у Львові. Був адвокатом на політичних процесах над членами УВО й ОУН, зокрема захищав Д. Данилишина (див. Данилишина і Біласа Справа), О. Пашкевича (див. Львівський процес ОУН 1936). Брав активну участь у діяльності Товариства охорони дітей і опіки над молоддю, Українського товариства допомоги інвалідам, очолював туристично-спортивне товариство «Плай». Від липня 1941 — генеральний секретар Української національної ради, від вересня того ж року — голова Українського крайового комітету (УКК) у Львові. Після об’єднання УКК із Українським центральним комітетом у березні 1942 став заступником його голови В. Кубійовича. 1945–48 — голова уряду Державного центру УНР в екзилі (м. Мюнхен, Німеччина). Від 1945 також був членом Української соборної громадськості, Українського національно-державного союзу. 1949 виїхав до США. Співзасновник і голова (1950–66) Союзу українських національних демократів, голова представництва виконавчого органу Української національної ради у США, американського відділу Ліги поневолених Росією народів. Автор спогадів «Від держави до комітету: (літо 1941 року у Львові)» (Нью-Йорк; Торонто, 1957; 1970), «Роки німецької окупації» (Нью-Йорк; Торонто, 1965; Нью-Йорк; Париж; Сидней, 1983), «Від комітету до Державного Центру» (Нью-Йорк; Торонто, 1968).

Завантажити статтю