Тісса Ласло

ТІ́С­СА Ласло (07. 07. 1907, Будапешт — 15. 04. 2009, м. Кембридж, шт. Мас­сачусетс, США) — американський фізик угорського походже­н­ня. Член Американського фізичного товариства та Американської академії мистецтв і наук. Грант Дж. Ґуґ­ґенга­йма (1962). На­вчався на математичному факультеті Будапештського університету (1925—27), у Бон­нському та Ґет­тінгенському університетах у Німеч­чині (1927—30). Від кінця 1920-х рр. товаришував з Е. Тел­лером, на за­проше­н­ня якого від 1930 провадив дослідже­н­ня у галузі квантової механіки в Ляйпцизькому університеті (Німеч­чина). 1932 у Будапешті під керівництвом Р. Ортвая захистив докторську дисертацію щодо властивості інфрачервоного молекулярного спектру. У тому ж році на 14 місяців був заарештований угорським урядом за комуністичні по­гляди. 1934 брав участь в роботі 30-ї теоретичної конференції в Харкові та залишився працювати в Українському фізико-технічному ін­ституті у від­ділі Л. Ландау. Імʼя Т. є 5-м у довгому списку фізиків, які склали знаменитий іспит «мінімум Ландау». У харківський період ви­вчав про­блеми термодинаміки та квантової механіки. 1937 після ре­пресій щодо харківських фізиків пере­їхав у Париж. 1938 разом з Е. Тел­лером, Л. Ландау та Ф. Лондоном за­пропонував дворідин­ну модель гелію-II, що пояснювала механізм виникне­н­ня надплин­ності у цього газу. 1940 у звʼязку з нападом Німеч­чини на Францію емігрував до США. 1941—73 працював у Мас­сачусетському технологічному ін­ституті, де за­ймався теоретичною фізикою та філософією науки, особливо у за­стосуван­ні до термодинаміки і квантової механіки.

Завантажити статтю