Тісса Ласло

ТІ́ССА Ласло (07. 07. 1907, Будапешт — 15. 04. 2009, м. Кембридж, шт. Массачусетс, США) — американський фізик угорського походження. Член Американського фізичного товариства та Американської академії мистецтв і наук. Грант Дж. Ґуґґенгайма (1962). Навчався на математичному факультеті Будапештського університету (1925–27), у Боннському та Ґеттінгенському університетах у Німеччині (1927–30). Від кінця 1920-х рр. товаришував з Е. Теллером, на запрошення якого від 1930 провадив дослідження у галузі квантової механіки в Ляйпцизькому університеті (Німеччина). 1932 у Будапешті під керівництвом Р. Ортвая захистив докторську дисертацію щодо властивості інфрачервоного молекулярного спектру. У тому ж році на 14 місяців був заарештований угорським урядом за комуністичні погляди. 1934 брав участь в роботі 30-ї теоретичної конференції в Харкові та залишився працювати в Українському фізико-технічному інституті у відділі Л. Ландау. Ім’я Т. є 5-м у довгому списку фізиків, які склали знаменитий іспит «мінімум Ландау». У харківський період вивчав проблеми термодинаміки та квантової механіки. 1937 після репресій щодо харківських фізиків переїхав у Париж. 1938 разом з Е. Теллером, Л. Ландау та Ф. Лондоном запропонував дворідинну модель гелію-II, що пояснювала механізм виникнення надплинності у цього газу. 1940 у зв’язку з нападом Німеччини на Францію емігрував до США. 1941–73 працював у Массачусетському технологічному інституті, де займався теоретичною фізикою та філософією науки, особливо у застосуванні до термодинаміки і квантової механіки.

Завантажити статтю