ПЕЛЕ́НСЬКИЙ Зенон Па­влович (псевдоніми: Зеленко, Пакс та ін.; 26. 07. 1902, с. Тулиголове, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 30. 10. 1979, м. Мюнхен, Німеч­чина) — громадсько-політичний діяч, журналіст. Ви­вчав політологію у Берліні, працював кореспондентом г. «Діло» (Львів, 1926–28), головним редактором тижневика «Український голос» (м. Пере­мишль, 1928–29) і спів­редактором ж. «Роз­будова нації» (Прага, 1928–35). Спів­засновник ОУН, у лютому 1929 уві­йшов до складу її першої Кра­йової екзекутиви (за­ступник кра­йового провід­ника і політичний референт), у листопаді 1929 — червні 1930 — кра­йовий провід­ник ОУН на західноукраїнських землях. Був заарештований польською владою і засуджений до 3-х р. увʼязне­н­ня, після звільне­н­ня через ідеологічні роз­біжності ви­йшов з ОУН. 1935–39 — активний діяч Українського національно-демократичного обʼ­єд­на­н­ня, головний редактор його друкованих органів «Свобода» (1936–38) і «Новий час» (1938–39). Спів­засновник і член Президії Української головної визвольної ради (1944) і ОУН за кордоном (1946). На еміграції мешкав у Мюнхені. Був головним редактором тижневиків «Українська трибуна» (1946–47), «Український само­стійник» (1950); членом українського від­ділу радіо «Свобода» (1955–67), головою Спілки українських журналістів у Західній Німеч­чині (1967–69). Автор праці «Політика української демократії» (Л., 1938), а також багатьох публікацій в українській періодиці.