Пеленський Зенон Павлович

Визначення і загальна характеристика

ПЕЛЕ́НСЬКИЙ Зенон Па­влович (псевдоніми: Зеленко, Пакс та ін.; 26. 07. 1902, с. Тулиголове, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 30. 10. 1979, м. Мюнхен, Німеч­чина) — громадсько-політичний діяч, журналіст. Ви­вчав політологію у Берліні, працював кореспондентом г. «Діло» (Львів, 1926—28), головним редактором тижневика «Український голос» (м. Пере­мишль, 1928—29) і спів­редактором ж. «Роз­будова нації» (Прага, 1928—35). Спів­засновник ОУН, у лютому 1929 уві­йшов до складу її першої Кра­йової екзекутиви (за­ступник кра­йового провід­ника і політичний референт), у листопаді 1929 — червні 1930 — кра­йовий провід­ник ОУН на західноукраїнських землях. Був заарештований польською владою і засуджений до 3-х р. увʼязне­н­ня, після звільне­н­ня через ідеологічні роз­біжності ви­йшов з ОУН. 1935—39 — активний діяч Українського національно-демократичного обʼ­єд­на­н­ня, головний редактор його друкованих органів «Свобода» (1936—38) і «Новий час» (1938—39). Спів­засновник і член Президії Української головної визвольної ради (1944) і ОУН за кордоном (1946). На еміграції мешкав у Мюнхені. Був головним редактором тижневиків «Українська трибуна» (1946—47), «Український само­стійник» (1950); членом українського від­ділу радіо «Свобода» (1955—67), головою Спілки українських журналістів у Західній Німеч­чині (1967—69). Автор праці «Політика української демократії» (Л., 1938), а також багатьох публікацій в українській періодиці.

Літ.: Пеленський Зенон: [Некролог] // Ukrainian Quarterly. 1979. № 4; Сніцарчук Л. «Осві­домле­н­ня українського політичного я»: Публіцистика Зенона Пеленського // Українська періодика. Історія і сучасність: Доп. та пові­домле­н­ня 9-ї Всеукр. наук.-теор. конф., Львів, 28—28 жовт. 2005. Л., 2005.

М. Р. Посівнич

Завантажити статтю