Попова Галина Всеволодівна

ПОПО́ВА Галина Всеволодівна (09. 03. 1941, Одеса — 05. 12. 2020, там само) — піаністка, педагог. Дружина О. Бугаєвського. Доцент (1992). Заслужена діячка мистецтв України (2006). Закінчила Одеську консерваторію (1965; кл. І. Сухомлинова), асистентуру-стажування при Ленінградській консерваторії (нині Санкт-Петербург, 1972; керівник П. Серебряков). Викладала в Алма-Атинській (1965–68) та Киргизькій (Фрунзе, нині Бішкек, 1968–70) консерваторіях. Від 1973 — в Одеській музичній академії: від 1998 — професор кафедри спеціального фортепіано. Працювала в консерваторіях м. Ухань (1992–93) та «Сінхай» у м. Гуанчжоу (1994–97, 2004–19; обидві — Китай). Серед учнів — лауреати міжнародних конкурсів піаністів У Цунь, Ван Є Вей, Лон Ін, Ж. Аубакірова. У репертуарі — фортепіанні твори зарубіжних та українських (М. Скорика, Л. Ревуцького, І. Шамо, Б. Лятошинського) композиторів. Особливе значення мають авторські письмові роботи П., що зберігаються у рукописах, зокрема «Фортепіанна творчість Б. Лятошинського», «Б. Лятошинський. Фортепіанні сонати (виконавські рекомендації)». Авторка «Практичного посібника з сучасної техніки фортепіанного виконавства» (виданий у м. Гуанчжоу); статей «Фортепіанне виконавство як предмет компаративного аналізу» та «Прийоми розвитку звукової техніки піаніста: комплексний емпіричний підхід» (обидві опубліковані у науковому віснику Одеської музичної академії «Музичне мистецтво і культура», 2019, вип. 29/1). Мала фондові записи на Українському телебаченні та радіо.

Завантажити статтю