Старух Ярослав Тимотейович

Визначення і загальна характеристика

СТА́РУХ Ярослав Тимотейович (псевд.: Стяг, Ярлан, Стояр, Синій; 17. 11. 1910, с. Золота Слобода, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 20. 09. 1947, поблизу м. Любачів, нині Підкарпатського воєводства, Польща) — діяч ОУН. Син Т. Старуха. Полковник-політвиховник УПА (посмертно). Золотий Хрест заслуги 1-го ступеня УПА (1946). Закінчив гімназію у м. Бережани (нині Тернопільського р-ну, 1928), вивчав право у Львівському університеті (1928–33). Організовував освітні курси товариства «Просвіта». Член ОУН (1931). У 1934 заарештований польською поліцією і ув’язнений у таборі в Березі Картузькій (нині м. Береза Брестської обл., Білорусь). Після звільнення за амністією — заступник крайового провідника ОУН і політичний референт Крайової екзекутиви Північно-західних українських земель (1935–37). Вміщував публікації в українських часописах, редагував тижневик «Нове село» (Львів, 1929, 1937, 1939). На початку 1939 заарештований, у травні того ж року як один із керівників ОУН на Волині засуджений до 13-ти р. ув’язнення. З початком 2-ї світової війни у вересні 1939 вийшов на волю. Від жовтня 1939 до червня 1941 — секретар Українського центрального комітету у Кракові. Співзасновник Революційного проводу ОУН (1940), делегат 2-го Великого збору ОУН(б) у Кракові (квітень 1941). Після проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 у Львові — державний секретар Міністерства інформації й пропаганди Українського державного правління, член Організаційної референтури Головного проводу ОУН(б). 4 грудня 1942 заарештований ґестапо, у вересні 1943 зусиллями Служби безпеки ОУН(б) звільнений з ув’язнення. Відтоді — член референтури пропаганди Проводу ОУН(б), керівник підпільної короткохвильової радіостанції «Вільна Україна», редактор гумористичного журналу УПА «Український перець»; від 1945 — член Проводу ОУН(б) і провідник Закерзонського краю. Автор «12-ти прикмет українського націоналіста», багатьох статей, брошур, листівок, зокрема «Історія України», «Тисяча років життя і боротьби українського народу (короткий нарис історії України)», «За Українську Державу», «Упир фашизму», «Ганьба ХХ сторіччя», «До цілого культурного світу!». Загинув у бою зі спецвідділом польської служби безпеки.

Завантажити статтю