Союз українських журналістів і письменників на чужині

СОЮ́З УКРАЇ́НСЬКИХ ЖУРНАЛІ́СТІВ І ПИСЬМЕ́Н­НИКІВ НА ЧУЖИНІ́ — професійна і культурно-освітня організація. Діяла 1919—24 у Відні, 1925—45 — у Празі. Голови: Олександр Олесь (1925—30), С. Сірополко. Ви­ступала за збереже­н­ня пре­стижу української преси, озна­йомле­н­ня світової культурної громадськості з українськими на­дба­н­нями, захист професійних інтересів українських письмен­ників і журналістів, матеріальну під­тримку членів організації. Серед членів — Д. Антонович, Є. Бачинський, Є. Вировий, Д. Дорошенко, Ю. Липа, О. Лотоцький, І. Мазепа, К. Мацієвич, О. Наріжний, В. Сімович, О. Смаль-Стоцький, О. Шульгін (всього понад 50 осіб). Восени 1920 створено низку секцій, зокрема «Літературних сходин», яка щотижня влаштовувала літературні вечори. Від початку 1921 почала діяти секція «Науково-політичних викладів», що сприяла утворен­ню УВУ. Також було від­крито курси іноземних мов, ініці­йовано створе­н­ня Українського народного політехнікуму з метою під­готовки технічних робітників для від­будови України. Окрема комісія при Союзі працювала над під­готовкою 2-томної енциклопедії українською мовою тощо. Видавали твори українських письмен­ників-емі­грантів. Навесні 1921 були засновані філії Союзу в Берліні, Празі, Женеві.

Завантажити статтю