Союз українських журналістів і письменників на чужині
СОЮ́З УКРАЇ́НСЬКИХ ЖУРНАЛІ́СТІВ І ПИСЬМЕ́ННИКІВ НА ЧУЖИНІ́ — професійна і культурно-освітня організація. Діяла 1919–24 у Відні, 1925–45 — у Празі. Голови: Олександр Олесь (1925–30), С. Сірополко. Виступала за збереження престижу української преси, ознайомлення світової культурної громадськості з українськими надбаннями, захист професійних інтересів українських письменників і журналістів, матеріальну підтримку членів організації. Серед членів — Д. Антонович, Є. Бачинський, Є. Вировий, Д. Дорошенко, Ю. Липа, О. Лотоцький, І. Мазепа, К. Мацієвич, О. Наріжний, В. Сімович, О. Смаль-Стоцький, О. Шульгін (всього понад 50 осіб). Восени 1920 створено низку секцій, зокрема «Літературних сходин», яка щотижня влаштовувала літературні вечори. Від початку 1921 почала діяти секція «Науково-політичних викладів», що сприяла утворенню УВУ. Також було відкрито курси іноземних мов, ініційовано створення Українського народного політехнікуму з метою підготовки технічних робітників для відбудови України. Окрема комісія при Союзі працювала над підготовкою 2-томної енциклопедії українською мовою тощо. Видавали твори українських письменників-емігрантів. Навесні 1921 були засновані філії Союзу в Берліні, Празі, Женеві.
Рекомендована література
- Книга. Відень, 1921. Ч. 1;
- Праці Російської, української, білоруської еміграції, видані у Чехословаччині 1918–1945 рр. Т. 1. Ч. 3. Прага, 1996.
Завантажити статтю
