СМЕРШ

Визначення і загальна характеристика

СМЕРШ  — головне управління контррозвідки Народного комісаріату оборони СРСР. Назва походить від гасла «Смерть шпионам!». 14 квітня 1943 указом Президії ВР СРСР організовано Народний комісаріат державної безпеки, що відтоді діяв паралельно з НКВС. На базі Управління особливих відділів НКВС СРСР 19 квітня 1943 створено СМЕРШ, який увесь час його існування очолював В. Абакумов. 21 квітня 1943 Й. Сталін як голова Державного комітету оборони затвердив Положення про СМЕРШ та його органи на місцях. Основні завдання: боротьба з підривною діяльністю іноземних розвідок, антирадянськими елементами і зрадниками у Червоній армії та дезертирством, застосування агентурно-оперативних та інших заходів для протидії спробам противника перейти через лінію фронту, перевірка військовослужбовців й інших осіб, які були у полоні чи оточенні, виконання спеціальних завдань Народного комісаріату оборони СРСР, зокрема і у ворожому тилу. В Червоній армії СМЕРШ контролював політичні настрої генералітету та офіцерів, за допомогою широкої сітки інформаторів стежив за усіма, хто висловлював невдоволення, для боротьби з дезертирством мав власні загороджувально-контрольні загони, що діяли у ближньому тилу. Наприкінці війни та у перший повоєнний рік він активно займався перевіркою громадян, які залишалися на окупованій території, насамперед колишніх радянських військовополонених і репатріантів. З цією метою було організовано спеціальні фільтраційні табори, через які загалом пройшло понад 4 млн осіб, багатьох із них після такої перевірки відправлено на найважчі роботи до виправно-трудових таборів. У країнах Східної Європи, окрім військовополонених, СМЕРШ сприяв інтернуванню і ув’язненню у таборах понад 208 тис. осіб «здатних носити зброю» і понад 60 тис. осіб, які працювали у пронацистських структурах, брав активну участь у встановленні там прокомуністичних режимів, переслідував запідозрених у співпраці з нацистами і тих, хто з різних причин цікавив радянське керівництво. Так, у січні 1945 у Будапешті був заарештований і таємно вивезений до Москви шведський дипломат Р. Валленберґ, який в умовах нацистської окупації, користуючись дипломатичним статусом і широкими зв’язками, рятував євреїв від відправлення до концтаборів (знищений за відмову співпрацювати із радянською спецслужбою). Серед жертв СМЕРШу чимало українських діячів, зокрема у травні 1945 у Празі затримали і вивезли до Москви колишнього Президента Карпатської України А. Волошина (згодом помер у в’язниці). У березні 1946 СМЕРШ формально ліквідовано, його функції передано 3-му Управлінню Міністерства державної безпеки СРСР.

Завантажити статтю