Волошин Августин Іванович
ВОЛО́ШИН Августин Іванович (псевд. — Верховинський Андрій; 17. 03. 1874, с. Келечин Марамороського комітату, нині Міжгірського р-ну Закарпатської обл. — 19. 07. 1945, Москва) — президент Карпатської України, громадсько-політичний діяч, греко-католицький священник, педагог, журналіст, видавець. Доктор фізики й математики горожанських шкіл (1900). Герой України (2002, посмертно). Студіював богослов’я в Ужгородському теологічному ліцеї (1896) й Пожоні, закінчив Вищу педагогічну школу в Будапешті (1900). Одержав диплом учителя народних шкіл 1897. Того ж року висвячений на священика, став капеланом Цегольнянської церкви в Ужгороді. Від 1900 — професор, 1917–38 — директор Ужгородської греко-католицької учительської семінарії. 1933 Папа Пій ХІІ іменував його папським прелатом.
Засновник, почесний голова, керівник видавничої та літературно-наукової комісій (1920) товариства «Просвіта» в Ужгороді. 1922–38 за його редакцією товариство «Просвіта» видавало щорічник «Науковий збірник товариства “Просвіта”», від 1925 — «Літературно-науковий та господарський місячник “Просвіти”» та щороку — наук.-популярний «Календар». Організатор (1929) та голова (1937–38) «Учительської громади». Редагував тижневик «Наука» (1903–14, згодом «Свобода», 1922–38), від 1921 видавав релігійний місячник «Благовестник». З його ініціативи для ведення друкарської та видавничої справи в Ужгороді засновано товариство «Уніо» (1902–38) та видавництво «Пчолка». 1907 випустив угорською мовою «Практичну граматику малоруської мови» (перевидидання 1920), де обстоював живу народну мову та мовну спільність українців. Член-засновник, голова Руської народної ради в Ужгороді. Один з організаторів Християнської народної партії, від якої був обраний послом до Чехо-Словацького парламенту (1925–29). Очолював Педагогічне товариство Підкарпатської Русі, Підкарпатський банк. 1921–24 брав участь у виданні місячника «Кооператив» та співпрацював із часописом «Підкарпатська Русь».
Державний секретар уряду А. Бродія. Від 26 жовтня 1938 — прем’єр-міністр 2-го Автономного уряду Підкарпатської Русі. 15 березня 1939 сейм цього уряду в м. Хуст (нині Закарпатської обл.) обрав Волошина президентом Карпатської України. Після боїв із карпатськими січовиками угорські війська зайняли край. Із частиною січовиків та уряду емігрував до Праги.
Від 1939 — завідувач кафедри педагогіки, від 1945 — ректор УВУ. 12 травня 1945 заарештований НКВС у Празі. Ув’язнений у Московській Лефортівській та Бутирській тюрмах, де й помер від паралічу серця.
Автор низки підручників: «Азбука» (1904), «Наука о числах для 1 и 2 классов народных школ» (1919), «Педагогічна психологія», «Педагогіка і дидактика» (обидва — 1920), «Исторія педагогики для учительських семинарій», «Педагогика и дидактика для учительських семинарій», «Памяти Александра Духновича» (усі — 1923), «О соціальном вихованю» (1924), «Коротка історія педагогіки для учительських семінарій» (1931), «Логіка», «Методика народно-шкільного навчання», «Фізика й хемія» (усі — 1935), «Коротка історія психології», «Примітки на “Меморандум” Комітета по введенню у школах російських підручників» (1937; усі — Ужгород), «Педагогічна етика», «Про шкільне право будучої української держави» (обидві — 1942), «Педагогічна методологія. Методологія навчання» (1943; обидва — Прага). Автор художніх творів, зокрема книжечок «Сорока казок», «Праздники», «Робинзон», «Ицко и Яцко» (усі — 1904), «Марійка Верховинка» (1931), «Без Бога — ні до порога» (1935), «Фабіола» (1913); «Князь Ляборець», «Син срібної Землі».
Додаткові відомості
- Основні твори
- Вибрані твори. Уж., 2002.
- Основні праці
- Методическа грамматика карпато-русского языка для народных школ. Ч. 1–2. Уж., 1919; О письменном языке подкарпатских русинов. Уж., 1921; Спомини. Уж., 1923; Методична граматика карпато-руського языка для низших клас народных шкіл. 4-е вид. Уж., 1930; Оборона Кирилики, як оборонялися Підкарпат. Русини проти останнього атаку мадяризації перед переворотом? Уж., 1936; Спомини: Релігійно-національна боротьба карпатських русинів-українців проти мадярського шовінізму. Філадельфія, 1959.
Рекомендована література
- Бірчак В. Карпатська Україна: Спомини і переживання. Прага, 1940;
- Штефан А. Августин Волошин — президент Карпатської України: Спомини. Торонто, 1977;
- Вегеш М., Туряниця В. Августин Волошин (1874–1945): Бібліографічний покажчик. Ужгород, 1994;
- Беднаржова Т. Августин Волошин — державний діяч, педагог, мислитель. Львів, 1995;
- Зимомря М. та ін. Августин Волошин. Ужгород, 1995;
- Мишанич О. В. Життя і творчість Августина Волошина. Ужгород, 2002;
- Басараб В. та ін. Августин Волошин: Нові документи і матеріали про життя і смерть президента Карпатської України. Ужгород, 2006;
- Віднянський С., Вегеш М. Августин Волошин і Карпатська Україна в історії українського державотворення. К., 2021..
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
