ПРИШЛЯ́К Григорій Васильович (псевдоніми: Вайс, Вільховий, Мікушка; 20. 04. 1913, с. Новосілки, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 22. 09. 2002, Львів, похований у м. Коломия Івано-Франківської обл.) — громадсько-політичний діяч. На­вчався в Академічній гімназії у Львові. Член товариств «Пласт», «Просвіта», робітничого товариства «Сила», УВО, ОУН (1929), секретар спортивного товариства «Чорноморець». Від 1932 — член повітового проводу ОУН у м. Камʼянка-Струмилова (нині Камʼянка-Бузька Львівського р-ну Львівської обл.). 1930, 1932 і 1938–39 був увʼязнений у польських тюрмах. Від 1940 — референт Служби без­пеки (СБ) ОУН у м. Краків (Польща); від 1941 — кра­йовий референт СБ ОУН західноукраїнських земель (тодішні Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська обл.); від 1944 — керівник роз­відувального від­ділу кра­йової референтури СБ ОУН західноукраїнських земель; від 1945 — провід­ник окремої групи ОУН у Львові. 20 липня 1946 заарештований спів­робітниками НКВС, 7 лютого 1947 засуджений до роз­стрілу, заміненого на 25 р. таборів. 1971 звільнений. Від кінця 1980-х рр. брав активну участь у громадсько-політичному житт­ті, зокрема створив і очолив референтуру довголітніх членів ОУН при Всеукраїнському братстві вояків ОУН—УПА, докладав зусиль до від­новле­н­ня діяльності «Пласту». Член Головної ради ОУН. Разом із дружиною С. Кадобʼянською (7 лютого 1947 була засуджена до 15-ти р. увʼязне­н­ня) написав книгу спогадів «Довга дорога до волі» (Коломия, 1999). Літ.: Посівнич М. Воєн­но-політична діяльність ОУН у 1929–1939 роках. Л., 2010.