Пришляк Григорій Васильович

Визначення і загальна характеристика

ПРИШЛЯ́К Григорій Васильович (псевдоніми: Вайс, Вільховий, Мікушка; 20. 04. 1913, с. Новосілки, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 22. 09. 2002, Львів, похований у м. Коломия Івано-Франківської обл.) — громадсько-політичний діяч. Навчався в Академічній гімназії у Львові. Член товариств «Пласт», «Просвіта», робітничого товариства «Сила», УВО, ОУН (1929), секретар спортивного товариства «Чорноморець». Від 1932 — член повітового проводу ОУН у м. Кам’янка-Струмилова (нині Кам’янка-Бузька Львівського р-ну Львівської обл.). 1930, 1932 і 1938–39 був ув’язнений у польських тюрмах. Від 1940 — референт Служби безпеки (СБ) ОУН у м. Краків (Польща); від 1941 — крайовий референт СБ ОУН західноукраїнських земель (тодішні Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська обл.); від 1944 — керівник розвідувального відділу крайової референтури СБ ОУН західноукраїнських земель; від 1945 — провідник окремої групи ОУН у Львові. 20 липня 1946 заарештований співробітниками НКВС, 7 лютого 1947 засуджений до розстрілу, заміненого на 25 р. таборів. 1971 звільнений. Від кінця 1980-х рр. брав активну участь у громадсько-політичному життті, зокрема створив і очолив референтуру довголітніх членів ОУН при Всеукраїнському братстві вояків ОУН–УПА, докладав зусиль до відновлення діяльності «Пласту». Член Головної ради ОУН. Разом із дружиною С. Кадоб’янською (7 лютого 1947 була засуджена до 15-ти р. ув’язнення) написав книгу спогадів «Довга дорога до волі» (Коломия, 1999). Літ.: Посівнич М. Воєнно-політична діяльність ОУН у 1929–1939 роках. Л., 2010.

Завантажити статтю