Петрина Дмитро Якович

Визначення і загальна характеристика

ПЕТРИ́НА Дмитро Якович (23. 03. 1934, с. Торчиновичі, нині Самбірського р-ну Львівської обл. — 20. 06. 2006, Київ) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1969), професор (1980), академік НАНУ (2006). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001), премії імені М. Крилова (1984) та імені М. Боголюбова (2004) НАНУ. Закінчив Львівський університет (1956). Працював 1959–65 та 1986–2006 в Інституті математики НАНУ: 1986–2006 — завідувач відділу математичних методів у статистичній механіці; 1966–86 — в Інституті теоретичної фізики АН УРСР (обидва — Київ): 1978–86 — завідувач відділу статистичної механіки; за сумісництвом 1965–95 — у Київському університеті: від 1970 — професор кафедри теоретичної фізики. Основний напрям досліджень — теорія рівнянь Боголюбова. Вперше реально побудував еволюційний оператор ланцюжка рівнянь Боголюбова, спільно з В. Герасименком довів існування термодинамічної границі для нерівноважних станів і математично строго вивів рівняння Больцмана в границі Больцмана–Греда. Вперше одержав і дослідив рівняння для коефіцієнтних функцій матриці розсіяння, у співавторстві з М. Боголюбовим встановив теорему про існування термодинамічної границі для рівноважних станів у рамках канонічного ансамблю. Запропонував новий підхід до дослідження модельних систем часток у просторах трансляційно-інваріантних функцій. Йому належать також відома теорема про неможливість існування нелокальної квантової теорії поля з позитивним спектром оператора енергії-імпульса та критерії справедливості спектральних зображень амплітуд розсіяння.

Завантажити статтю