Боголюбов Микола Миколайович
БОГОЛЮ́БОВ Микола Миколайович (молодший; 07. 03. 1940, Київ) — математик, фізик-теоретик. Син Миколи Миколайовича, брат Павла Миколайовича, онук Миколи Михайловича Боголюбових. Член-кореспондент АН СРСР (1984). Державна премія СРСР (1983), премії Об’єдн. інституту ядер. дослідж. (1982, 1985), премія ім. М. Крилова АН УРСР (1965). Закін. Моск. університет (1962). Від 1966 працює ст. н. с. Матем. інституту РАН, одночасно — проф. Моск. університету. Наукові праці з теор. та матем. фізики, класич. й квант. статист. механіки, кінет. теорії, фізики конденсов. середовищ, гідродинаміки й теорії диференц. рівнянь з малим параметром. У сучас. апараті матем. фізики — фундам. теорема Боголюбова в теорії модел. систем статист. механіки, нерівності для термодинам. потенціалів, принцип мінімакса Боголюбова в задачах статист. механіки. Доведені теореми, що забезпечують асимптотично точне обчислення термодинам. функцій у кореляц. середніх часток, що взаємодіють. У галузі статист. механіки побудована мажораційна техніка, що знайшла ефективне застосування надпровідності, квант. теорії магнетизму, в теорії взаємодії випромінювання з речовиною у фізиці кристалів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Некоторые вопросы статистической механики. Москва, 1975 (співавтор); Метод опприксимирования гамильтонианом в статистической физике. София, 1981 (співавтор); A Method for studying model hamiltonians. A minimax principle for problems in statishial physics. Oxford, 1972; Infodachin to quantum stahsficol mechanics. Singapure, 1982 (співавтор); Введение в квантовую статистическую механику. Москва, 1984 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина 
