Румер Юрій Борисович

РУ́МЕР Юрій Борисович (28. 04. 1901, Москва — 01. 02. 1985, м. Новосибірськ, РФ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1935), професор (1935). Закінчив Московський університет (1924). У 1927–32 стажувався у Ґет­тінгенському університеті (Німеч­чина), був асистентом М. Борна. Від 1932 — доцент, від 1933 — професор кафедри теоретичної фізики Московського університету; водночас 1935–38 — науковий спів­робітник Фізичного ін­ституту АН СРСР. У 2-й половині 1930-х рр. пере­бував у довготривалому від­ряджен­ні у Харкові, де спів­працював з науковцями Українського фізико-технічного ін­ституту, зокрема й з Л. Ландау. У квітні 1938 заарештований, 24 травня 1940 за звинуваче­н­ням у шпіонажі та контр­революційній діяльності засуджений до 10-ти років увʼязне­н­ня з поразкою в правах на 5 років. Працював у КБ системи НКВС по­близу м. Омськ і в м. Таганрог (обидва — РФ), де роз­робляв проєкти для авіації. 1948–50 — професор кафедри фізики та математики Єнісейського вчительського ін­ституту (Красноярський край, РФ). Від 1950 мешкав у Новосибірську: 1953–57 — завідувач від­ділу технічної фізики Західно-Сибірської філії АН СРСР; 1957–64 — директор Ін­ституту радіофізики та електроніки Сибірського від­діле­н­ня АН СРСР; 1964–66 — завідувач від­ділу теоретичної фізики Ін­ституту фізики напів­провід­ників Сибірського від­діле­н­ня АН СРСР; 1966–67 — спів­робітник Ін­ституту математики Сибірського від­діле­н­ня АН СРСР; від 1967 — завідувач сектору Ін­ституту ядерної фізики Сибірського від­діле­н­ня АН СРСР; водночас від 1950-х рр. — професор університету та педагогічного ін­ституту. Наукові дослідже­н­ня: квантова теорія хімічних звʼязків багатоатомних молекул, загальна теорія від­носності (1932 зробив фундаментальне від­кри­т­тя канонічних структур молекул), радіо­активність та ядерна фізика, теорія всього (єдина теорія поля).