Розенкевич Лев Вікторович

РОЗЕНКЕ́ВИЧ Лев Вікторович (11. 02. 1905, Санкт-Петербург — 09. 11. 1937, Харків) — фізик. Закінчив Московський інститут народного господарства (1924). Навчався 1927–30 в аспірантурі під керівництвом Я. Френкеля. Працював у Ленінградському фізико-технічному інституті (нині Санкт-Петербург); від 1930 — науковий керівник теоретичного відділу, від 1935 — науковий співробітник лабораторії ядерної фізики під керівництвом О. Лейпунського, від 1936 — науковий керівник лабораторії радіоактивних вимірювань Українського фізико-технічного інституту (Харків). Водночас 1932–33 — професор, завідувач кафедри теоретичної фізики Харківського машинобудівного інституту; 1934–35 — професор Харківського університету. Заступник головного редактора журналу «Physical Zeitschrift der Sowietunion» (1931–38). Співпрацював з Л. Ландау та Є. Ліфшицем у галузі теоретичної фізики. Вивчав фотоелектричний і комптонівський ефект у металах; провадив експериментальні дослідження з фізики нейтронів; розробляв питання застосування квантової механіки в хімічній кінетиці. 5 липня 1937 заарештований за звинуваченням у троцькістській діяльності, 28 жовтня того ж року засуджений до розстрілу. 1957 реабілітований.

Пр.: К построению квантовой теории химической кинетики // Журнал физической химии. 1930. № 1 (співавт.); Задачи по теоретической физике. Ч. 1. Механика. Х., 1935 (співавт.); Об эффекте А. де-Перейра Форез // Журнал физической химии. 1936. № 10.

Завантажити статтю