Робіне Лариса Костянтинівна
РОБІНЕ́ Лариса Костянтинівна (10. 04. 1918, м. Катеринослав, нині Дніпро — 05. 01. 2005, м. Ляйпциґ, Німеччина) — україністка, перекладачка в Німеччині. Закінчила біологічний факультет Харківського університету (1939). Учителювала на Звенигородщині (нині Черкаська обл., 1939–41). У 1942 насильно вивезена до Німеччини, до 1945 перебувала в концентраційному таборі Равенсбрук. Від червня 1945 — перекладач Нойрупінської міської управи; у цьому ж році одружилася з бургомістром м. Нойрупін Й.-П. Робіне, який був прихильником України. На весіллі був присутній Е. Вайнерт. У 1950-х рр. працювала вчителем російської мови у середній школі в Нойрупіні; директором середньої школи у м. Бранденбурґ; головним редактором г. «Um die Welt». Твори української літератури в 1960–90-х рр. були предметом постійної уваги Р. як перекладача (О. Гончар, М. Стельмах, Ірина Вільде, Є. Гуцало, В. Земляк, П. Загребельний, В. Нестайко, П. Панч, Ю. Збанацький, В. Козаченко), а також як дослідника, зокрема творчості Т. Шевченка. За її активної участі вийшла антологія «Ukrainische Erzähler» («Українські оповідачі», Берлін, 1963; з післямовою К. Рунґе), що містить німецькомовний переклад повісті «Варнак» Т. Шевченка в інтерпретації М. Ланґе-Вайнерт, а також оповідання «Соняшники» О. Гончара, «Дванадцять хвилин» М. Стельмаха, «Вчитель» П. Загребельного, «Довіра» Ю. Збанацького в перекладі Р. Особливим творчим досягненням був її переклад роману «Правда і кривда» М. Стельмаха («Die Aufrechten und die Falschen», Berlin, 1964). Із безхибним відчуттям стилю різних авторів, зокрема М. Стельмаха, О. Гончара, Є. Гуцала, В. Земляка, вона тонко відтворила їхні мовні пласти, віднаходила об’єктивно точні німецькі еквіваленти. Докладний порівняльний аналіз перекладацьких рішень Р. однозначно підтверджує той факт, що кожна трансформація з-під її пера — це філігранна робота над словом, висока мистецька якість праці природженого стиліста. Праця Р. «Поема “Сон” Тараса Шевченка з проекцією на типологічну паралель з поемою Генріха Гейне “Німеччина. Зимова казка”» (1961) залишилася неопублікованою. З нагоди 150-річчя від дня народження Т. Шевченка Р. видрукувала статтю про творчість українського поета («Taras Schewtschenko» // «Fremdsprachenunterricht», 1964, № 3). Творча співпраця єднала Р. з О. Гончарем, М. Стельмахом, І. Драчем, П. Загребельним, Н. Рибаком, В. Козаченком.
Рекомендована література
- Зимомря М. Наша Лариса Робіне // Літературна Україна. 1984, 9 трав.;
- Його ж. Ненаписана повість про її тривоги: Лариса Робіне // Зимомря М. Долі в людях. Дрогобич, 2006.
Завантажити статтю
Людина 
