Призант Віталій Львович
ПРИЗА́НТ Віталій Львович (20. 05. 1960, Київ) — живописець, графік. Син Л. Призанта, чоловік Г. Примакової. Член НСХУ (1989). Закінчив Київський художній інститут (1984; викладачі В. Сергєєв, А. Чебикін). Відтоді до 1990 — художник по авторських договорах в естампному цеху творчого об’єднання «Художник» (1984–1990); від 1995 — викладач авторської творчої студії (обидві — Київ). Працює у двох напрямках — медитативний та асоціативно-абстрактний живопис у техніці олійного живопису, акрилу, акварелі. Створює переважно пейзажі, тематичні картини з фігурами в середовищі. П. відомий як фотохудожник. Учасник всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних мистецьких виставок від 1985. Персональні — у Празі (1998), Києві (2005, 2016, 2021).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Просвіти» (1993), «Взаємодія» (1994), «Каньйон» (1996), «Золотистий мотив» (1999), «Дощовий настрій» (2000), «Взаємодія» (2001), «Постать навпроти світла» (2005), «Пластичний мотив» (2006), «Водоспад, що палає», «Осяяний простір» (обидва — 2013), «Під дощем» (2015), «Гра силуетів», «Туманно-рожевий світанок», «Кучеряві тумани», «Острівець в тумані», «Спокійний краєвид», «Як птах» (усі — 2016), «Вечір», «Оголена» (обидва — 2018), «Небесний вінець», «Тепле світло», «Теплий світанок» (усі — 2019), «Передчуття», «Багряний початок» (обидва — 2021), «Переможний зиґзаґ» (2023); серія «Ню на фоні моря» (2005–06).
Рекомендована література
- Олтаржевська Л. Живописний дует // Україна молода. 2005, 14 лип.