Полторжицька Тамара Аліївна

ПОЛТОРЖИ́ЦЬКА Тамара Аліївна (08. 03. 1939, Одеса — 06. 10. 2021, Київ) — актриса, артистка роз­мовного жанру. Заслужена артистка України (2002). Дипломантка «Фестивалю молоді України» (Київ, 1967). Лауреатка Всеукраїнського конкурсу артистів-читців (1985, 3-я премія), 7-го Між­народного фестивалю театрального мистецтва «Мандруючі зірки» (Київ, 2005). Закінчила Київський ін­ститут театрального мистецтва (1962; викладач М. Крушельницький). Від­тоді — диктор студії телебаче­н­ня; 1965—73 — актриса Театру юного глядача; 1974—75 — літературний редактор Республіканського видавництва «Реклама» Держ­комітету УРСР; 1975—76 — керівник Театру юного глядача Будинку культури заводу «Арсенал» (нині Будинок культури «Печерський»); 1976—80 — актриса Українського драматичного театру імені І. Франка; 1980—2012 — артистка роз­мовного жанру Національної філармонії України (усі — Київ). Творчість П. яскраво пред­ставлена жанром «театру одного актора». Авторка понад 20 сольних поетичних і літературно-музичних про­грам, у яких пере­важно ви­ступала одночасно як виконавиця, режисер і авторка композиції власних ви­став. Її виконавській манері притаман­ні глибоке проникне­н­ня в стиль твору, умі­н­ня донести задум та емоційну сутність автора, роз­крити суголосні епосі й долі автора ідеї, на­строї, актуальні сучасності й власним мистецьким від­чу­т­тям новітнього часу, інтелігентність і вишуканість. У сольних про­грамах, поетичних і прозових композиціях П. пред­ставлені класичні та сучасні твори зарубіжних й українських авторів, зокрема твори Т. Шевченка (композиція «Світе ясний, світе тихий» за поемами «Сова», «Тополя», «Лілея», «Катерина»; літературна композиція «Давидові псалми»), Лесі Українки (літературно-музична про­грама «Запрягаймо й їдьмо» з українськими народними казками, віршами й на­співами, записаними Г. Квіткою з голосу Лесі Українки; композиція «Квіти надії»; про­грама «Весно, весно, твоя пере­мога»), Б. Олійника (композиція «Мати наша сивая горлиця»), Л. Костенко (композиція «Непо­вторність» із циклу про­грам «Істина»), Л. Вишеславського (про­грама «Поетичний світ Київської землі», що увібрала в себе три композиції: «Сковородинівське коло», «Київська поема» і «Зоряні сонети»), а також О. Чичибабіна, Ф. Ґарсія Лорки, П. Неруди, Шолома-Алейхема, О. Пушкіна, М. Лермонтова, С. Єсеніна, М. Цвєтаєвої, А. Ахматової, О. Блока, Б. Пастернака, про­грами «Євангеліє в поезії і музиці» (за поезією «Вірші Юрія Живаго» Б. Пастернака, «Біблійні вірші» А. Ахматової), «Букет конвалії» (на поезію Д. Павличка, Л. Костенко, І. Драча, Б. Олійника, Л. Горлача, Ю. Сердюка) і «Коли вродився ти Іваном…» (за віршами зі збірки «Теліжинці» І. Драча, притчами Д. Павличка, ліричними сторінками «Мелодій вогню» Ю. Сердюка, пере­кладів Б. Олійника з Ґеворґа Еміна), композиції «Срібний вік» (російська поезія початку 20 ст.), «Сказа­н­ня про княгиню Ольгу» (за прозою В. Панової, обрядовою лірикою Київської Русі) та ін. Ви­ступала в спільних проєктах із провід­ними артистами Національної філармонії України А. Паламаренком, Т. Малишевською, М. Бабичем, Г. Даниловою, А. Бурлуцьким, Т. Савковою, О. Хмель, Д. Бєлозором, Л. Скоромною, О. Табуліною, С. Бортником, А. Юрченком, О. Малишком, В. Кузиком, Л. Марцевич та ін. Серед зі­граних ролей — Джульєт­та (ви­става «Ромео і Джульєт­та» В. Шек­спіра, Київський театр юного глядача), Варька (кінофільм «Десь є син», 1962, режисер А. Войтецький, Ялтинська кіностудія художніх фільмів). Авторка автобіо­графічної книги «Записки Джульет­ты» (К., 2015).

Завантажити статтю