Приходько Іван Митрофанович
ПРИХО́ДЬКО Іван Митрофанович (29. 05. 1910, соляний рудник «Пшеничний» Бахмутського пов. Катеринославської губ., нині м. Соледар Бахмутського р-ну Донецької обл. — 28. 01. 1991, м. Кременчук Полтавської обл.) — фахівець у галузі машинобудування, організатор виробництва. Батько В. Приходька. Герой Соціалістичної Праці (1971). Державні нагороди СРСР. Депутат ВР СРСР (1957—58, 1958—61). Закінчив Ленінградський індустріальний інститут (нині Санкт-Петербург, 1936). Працював на оборонних підприємствах у Ленінграді (1938—47), директором Крюківського вагонобудівного (КВБЗ, 1947—60) та Кременчуцького автомобільного (КрАЗ, 1960—76) заводів. Брав активну участь у налагодженні виробництва танків Т-34 в Омську. На КВБЗ під керівництвом П. відновлено цехи та зведено нові, освоєно виробництво сучасних вантажних вагонів, переправно-десантної техніки, проведено велике післявоєнне капітальне та житлове будівництво. За час роботи П. на КрАЗі значно збільшено виробництво вантажних автомобілів (від 4716 у 1960 до 27 085 у 1976), здійснено розбудову підприємства. 1996 на його честь перейменовано вулицю в Кременчуці, 2000 на заводській будівлі, де 1947—65 мешкав з родиною П., встановлено барельєф та меморіальну дошку.