Пасічна Катерина Петрівна

ПА́СІЧНА Катерина Петрівна (21. 09. 1955, с. Лізки Канівського, нині Черкаського р-ну Черкаської обл.) — письмен­ниця. Членкиня НСПУ (1994). Премія «В наших вітрилах — вітер епохи» (1976). Середню освіту здобула в школах-інтернатах. Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1982). Працювала в редакціях журналів «Барвінок» і «Старт», у видавництві «Молодь» (1986—92). Віршує зі шкільного віку, перші публікації — у газетах «Дні­прова зірка», «Молодь Черкащини», пізніше її поезії друкували в журналах «Україна», «Дні­про», «Ранок», «Барвінок», альманасі «Вітрила» тощо. Улюблена поетична форма — сонети; їй властиве творе­н­ня тематичних циклів («Птахи», «Червона книга», «Полотна», «Природи найдревніший афоризм» та ін.). Лірика П. від­значена досить високою культурою версифікації, тематичним роз­маї­т­тям (екологія природи і душі, пейзажистика, любовна тема з «я» і «ти» тощо). Пере­важно віршову форму мають збірки П. для дітей: «Чому ворона чорна» (1993), «Горобʼячий снайпер» (1996; обидві — Київ), публікації у популярних хрестоматіях «Ключик до знань» (2007), «Золота криничка» (2008), «Весняночка» (2010). Дітям адресовані оповіда­н­ня «Чудо небесне», повість «Орден Хлорофілу», цикл віршів «Сперечались рис і сир» тощо. Від середини 1990-х р. П. жи­т­тям і творчістю схиляється до духовно-релігійної сфери, що помітно вплинуло на тематику й про­блематику її творчості, перед­усім прозової — психологічного роману «Зірка без неба, або Елегія для Всесвіту», повістей «Третій зайвий» (обидва — 1996), «Два ангели над твердю ночі» (1995), оповіда­н­ня «Заморожена в снігах» (1998; усі — Київ), біблейських пʼєс-пере­співів «Одруже­н­ня Ісаака», «Йди, Каїне, в державу Нод». Учасниця багатьох літературно-мистецьких фестивалів, низку її віршів покладено на музику (зокрема «Рідний Каневе мій», композитор І. Кириліна).

Завантажити статтю