Простяков Сергій Михайлович

Визначення і загальна характеристика

ПРОСТЯКО́В Сергій Михайлович (19. 02(04. 03). 1911, Москва — 1997, Одеса) — актор. Народний артист РРФСР (1960). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навчався у студії при «Зеленому театрі» (Москва, 1936; викладачі С. Ахметелі, М. Охлопков). Від 1937 працював в Камерному театрі О. Таїрова, згодом у Театрі юного глядача (обидва — Москва). Від 1945 — у театрах Могильова та Бреста в Білорусі. 1949–66 — актор Театру Північного флоту (м. Мурманськ, РФ), де зіграв головні ролі у виставах за п’єсами О. Островського, В. Вишневського, О. Арбузова, А. Чехова, В. Шекспіра, Й. Ґете, Лопе де Веґи. 1967–91 — актор Одеського драматичного театрі імені А. Іванова, де, зокрема, зіграв ролі Войницького («Дядя Ваня» А. Чехова), Рябцова («Занепад» І. Бабеля), Ліра, Отелло («Король Лір», «Отелло» В. Шекспіра). Мав аристократичну зовнішність з вольовими рисами обличчя, володів талантом перевтілення. Знімався у фільмах: «Випадок зі слідчої практики» (1968, режисер Л. Агранович, роль Професора Аношина), «Синє небо» (1971, режисер М. Толмачов, роль Лікаря Диганова), «Чарівний голос Джельсоміно» (1977, режисер Т. Лисиціан, роль 3-го «Лікаря»; усі — Одеська кіностудія).

Завантажити статтю