АХМЕТЕ́ЛІ Сандро (Олександр Васильович) (  (); 01(13). 04. 1886, с. Анага, Грузія — 29. 06. 1937) — грузинський режисер, театральний діяч. Нар. арт. Груз. РСР (1933). Закін. юрид. факультет С.-Петербур. університету (1916). 1920–26 — реж., 1926– 35 — гол. реж. і худож. кер. 1-го Держ. груз. театру ім. Ш. Ру­ставелі (Тбілісі). Був тісно повʼязаний з театр. культурою України. У липні 1930 театр. колектив, яким керував А., гастролював у Харкові з ви­ставами «Ламара» за В. Пшавелою (1926), «Роз­лом» Б. Лавреньова, «Анзор» С. Шаншіашвілі за пʼєсою Вс. Іванова «Бронепо­їзд 14–69» (обидві — 1928). А. мав дружні стосунки з діячами укр. культури: Лесем Курбасом, М. Кулішем, А. Бучмою, М. Крушельницьким, В. Чистяковою, В. Мел­лером, Ю. Мейтусом, Л. Сердюком та ін. У червні — липні 1931 А. вітав при­їзд під час Декади укр. культури в Тбілісі театру «Березіль», ви­ступав з цієї нагоди на громад. мітингу та опублікував ста­т­тю «Авангардові театральної культури Радянської України “Березіль” — гаряче віта­н­ня» (г. «Заря Востока», 1931, 28 червня). Збереглося листува­н­ня А. з І. Микитенком з приводу по­становки в груз. театрі пʼєс «Кадри» і «Справа честі». 1935 звільн. з театру, ре­пресований. Реабіліт. 1956. Імʼя А. присвоєно театрові у Тбілісі. Його творчості притаман­ний нац. колорит, нар. дух. Створив блискучі масові сцени, стверджував героїко-романт. жанр. Використовував нар. пісні, хорео­графію. Творчість А. і режисер. мистецтво Леся Курбаса по­єд­нували спроби створити новий тип нац. театру, модернізувати його методолог. під­валини, синтезувати досягне­н­ня авангард. європ. театру з пере­осмисленим досві­дом нац. сцени.