Хорош Михайло Павлович
Визначення і загальна характеристика
ХО́РОШ Михайло Павлович (27. 12. 1904(09. 01. 1905), с. Новоселівка Бахмутського пов. Катеринославського губ., нині Бахмутського р-ну Донецької обл. — 07. 12. 1993, Запоріжжя) — актор. Заслужений артист УРСР (1960). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навчався у Харківській театральній студії Наркомосу УСРР (1920–22). Відтоді працював у Першому театрі УСРР імені Т. Шевченка, Харківському Червонозаводському українському драматичному театрі, Одеському театрі Революції, Київському українському драматичному театрі імені І. Франка, Чернівецькому та Житомирському українських музично-драматичних театрах. 1955–71 — актор Запорізького українського музично-драматичного театру імені М. Щорса. Х. — соціальний герой; його гра була правдивою, емоційною, особливо вдавалися типажі народного характеру.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Назар («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Сохрон («Маруся Богуславка» М. Старицького), Боженко («Щорс» Ю. Дольд-Михайлика), Кривоніс, Комісар («Богдан Хмельницький», «Загибель ескадри» О. Корнійчука), Куліш («Поетова доля» С. Голованівського), Людомир («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Кочубей («Тиха українська ніч» Є. Купченка), Генерал Кирпонос («Зупиніться!» І. Рачади), Андронаті («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською); у кіно — Старий Горицвіт («Кров людська — не водиця», 1960; «Дмитро Горицвіт», 1961; обидва — режисер М. Макаренко, Київська кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
