Федоров Євген Павлович
ФЕ́ДОРОВ Євген Павлович (26. 06. 1909, м. Іркутськ, Росія — 08. 11. 1986, Київ) — астроном. Доктор фізико-математичних наук (1957), академік АН УРСР (1969). Державна премія УРСР у галузі науки та техніки (1983). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Іркутський університет (1937), де відтоді й працював. 1947–59 — старший науковий співробітник, вчений секретар Полтавської гравіметричної обсерваторії АН УРСР; 1959–73 — директор, 1973–79 — завідувач відділу фундаментальної астрометрії, від 1979 — науковий консультант Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР (Київ). Відповідальний редактор міжвідомчого збірника «Астрометрія і астрофізика» (1965–75). Президент Комісії № 19 «Вивчення змінності широт» Міжнародного астрономічного союзу (1955–61), голова Комісії з вивчення обертання Землі Астрономічної ради АН СРСР (1962–66). Був учнем О. Орлова, разом з яким є засновником всесвітньовизнаної наукової школи. Основні наукові праці присвячені астрометрії, теоретичним і практичним питанням обертання Землі, його зв’язків з різними геофізичними процесами, а також побудові координатних систем в астрономії і геодинаміці. Значного визнання принесла його робота з роздільного визначення коефіцієнтів головних членів нутації в схильності та довготі з астрономічних спостережень за змінністю широт і порівнянні цих коефіцієнтів зі значеннями, що ґрунтувалися на розробленій ним теорії обертання Землі як пружного тіла. Зробив вагомі висновки про взаємодію ядра і оболонки Землі. Запропонував нову програму широтних спостережень, призначену для вивчення як періодичних, так і повільних рухів полюсів Землі (її використовували як в СРСР, так і за кордоном). Спільно зі своїми учнями зібрав відомості про всі широтні спостереження в обсерваторіях світу і координати полюсів за останні 80 років (1890–1969) у системі середнього полюса епохи спостережень. Розробив метод побудови такої координатної системи в астрометрії, що не залежить від параметрів руху Землі по орбіті і навколо осі та ґрунтується на вимірюваннях кутових відстаней між небесними об’єктами; запропонував загальніший підхід до проблеми орієнтації координатних систем у космічному просторі. Займався питаннями реорганізації Міжнародної служби руху полюсів на основі нових прогресивніших ідей. На честь Ф. названо астероїд 7628. 1999 Президією НАНУ засновано премію імені Є. Федорова. 2015 провулок Войкова у Полтаві переменували на провулок Є. Федорова.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Нутация и вынужденное движение полюсов Земли по данным широтных наблюдений. К., 1958; Про згладжування спостережень над коливанням широт // Доп. АН УРСР. 1962. № 4 (співавт.); Nutation and forced motion of the Earth's pole. London, 1963; О причинах кажущегося раздвоения периода свободной нутации Земли // Астрономический журнал. 1964. Т. 41, вып. 4 (співавт.); Изучение фигуры и движения Луны // Вест. АН СССР. 1964. № 9; Вращение Земли за 50 лет // Развитие наук о Земле в СССР. Москва, 1967; Прочность Земли // Наука и жизнь. 1970. № 1; О принципах построения координатных систем, применяемых в астрономии // Системы координат в астрономии. Ташкент, 1971; Движение полюсов Земли с 1846 по 1969 гг. К., 1972 (співавт.); Система світу Коперника та сучасна астрономія. К., 1973 (співавт.); О системах сферических координат // Астрометрия и астрофизика. 1976. Вып. 29; Загальний погляд на астрометрію // Вісн. АН УРСР. 1979. № 6; Об определении параметров вращения Земли из наблюдений // Астрономический журнал. 1981. Т. 58, № 6; Об одной возможности использования наблюдений пульсаров в астрометрии // Кинематика и физика небесных тел. 1986. T. 2, № 6; Избранные труды. К., 2014.
Рекомендована література
- Евгений Павлович Федоров: Биобиблиогр. указ. К., 1989;
- Яцкив Я. С. Нутация: вклад Е. П. Федорова в решение проблемы и ее современное состояние // 50 років Головній астрономічній обсерваторії. К., 1994;
- Яцкив Я. С., Корсунь А. А. Слово о Евгении Павловиче Федорове // Земля и Вселенная. 1999. № 6;
- Вони ж. Астроном високого класу (До 100-річчя від дня народження академіка Є. П. Федорова) // Вісн. НАНУ. 2009. № 6;
- Євген Павлович Федоров: нариси та спогади про вченого. К., 2009.