Пеунов Вадим Костянтинович
ПЕУ́НОВ Вадим Костянтинович (29. 04. 1923, м. Астрахань, РФ — 19. 01. 2020, м. Сіверськодонецьк Луганської обл.) — письменник. Член НСПУ (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Повний кавалер ордена «За мужність» (2005, 2008, 2010). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2013). Закінчив Львівський університет (1954). Після демобілізації 1948 мешкав у Львівській обл., викладав у школі механізації сільського господарства. Від 1954 — на Донбасі, працював у газеті «Социалистический Донбасс», вибійником на шахті «Вітка-Глибока», редактором обласного телебачення. Тривалий час очолював донецьке літоб’єднання імені В. Сосюри. П. — майстер сучасного кримінального роману, його вважають засновником поліцейського роману в Україні. Писав і в жанрі психологічної прози. Окремі твори перекладені й видані китайською, монгольською, арабською, польською, чеською та ін. мовами. Автор публіцистичних нарисів на злободенні теми буття — екологічні, соціальні, морально-етичні.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Последнее дело Коршуна. Сталино, 1955; Друзья и враги. Сталино, 1958; Любовь и ненависть. Сталино, 1961; Чекист Аверьян Сурмач. Д., 1968; Об исполнении доложить. К., 1983; В защиту Кручинина. Д., 1984; Без права на помилование. К., 1985; За любовь не судят. Д., 1988; 2007; Последний шанс. К., 1989; Запах чужой крови. Д., 1994; Истина в трех измерениях: беспокойные мысли озабоченного человека. Д., 1998; Помста знехтуваних богів. К., 2000; Д., 2005; Гіркі ліки від кохання (Тарас Шевченко — Катерина Піунова). Невідоме про всім відоме. Д., 2002; Таке коротке довге життя. К., 2003; Д., 2012; Шестой луч надежды. Д., 2006; Танок страху. Д., 2007; Золотой крест Савватея. Д., 2007; Війна очима солдата. Д., 2008; 2012; Шукай добро у серці своєму. Д., 2008; 2012.
Рекомендована література
- Жуковський С. Нестаріючий талант: Вадиму Пеунову — 75 // Донеччина. 1998, 9 квіт.;
- Черкиров Ю. Прозаїк у трьох іпостасях // Літературна Україна. 2001, 15 лют.;
- Загнітко А., Розова К. Світлини пам’яті // Світлиця. 2001, 3 серп.;
- Вадим Пеунов: (До 80-річчя від дня народж.). Д., 2002;
- Жулинський М. Вражає все: і творчість, і життя: Вадимові Пеунову — 90 // Літературна Україна. 2013, 23 трав.