Печенівський Григорій Максимович
ПЕЧЕНІ́ВСЬКИЙ Григорій Максимович (05. 01. 1929, с. Твердохлібівка, нині Воронезької обл., РФ — 14. 01. 1982, Львів) — письменник, перекладач, журналіст. Член СПУ (1959). У 1934–44 мешкав у Казахстані, де батько працював на залізниці. Після війни жив і навчався на Волині. Закінчив Львівський університет (1956). Працював у редакціях журналу «Жовтень», газети «Вільна Україна» та ін. літературних видань Львівщини. Поезія П. сповнена іронії та драматизму, лірична й чуттєва. Його творчість — це повний кодекс людських цінностей, особливо відкритого кохання і щирої дружби. Основна тематика — будні сільських трудівників, шахтарів, краса природи рідного краю. Виступав із нарисами, оповіданнями, гуморесками та сатиричними віршами в газетах «Вільна Україна», «Львовская правда», «Радянська Волинь», «Радянська культура», «Радянське слово», журналах «Вітчизна», «Дніпро», «Жовтень». Йому належать тексти багатьох пісень, а також художні переклади з російської мови. 1964 у літзаписі П. вийшла документальна повість «Віч-на-віч» партизанки-розвідниці Н. Бойко-Кутської. Загинув за нез’ясованих обставин.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Весняними стежками. К., 1955; Пахощі рідного краю. К., 1957; В бурхливе життя. Л., 1959; Поезії. К., 1959; Доля моя ясна. Л., 1962; Сіємо добро. Л., 1964; На променях мрії. Л., 1968; Глибінь у висотах. Л., 1979.
Рекомендована література
- Вальо М. Весняними стежками // Жовтень. 1955. № 10;
- Мах П. Пахощі рідного краю // Рад. Волинь. 1957, 24 лип.;
- Халімончук А. Художня краса в просторі // Дніпро. 1958. № 2.