Суслов Гаврило Костянтинович
Визначення і загальна характеристика
СУ́СЛОВ Гаврило Костянтинович (02(14). 07. 1857, Санкт-Петербург — 19. 02. 1935, Одеса) — математик, фахівець у галузі механіки. Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1880), де був залишений для отримання професорського звання. 1888 захистив магістерську дисертацію «Об уравнениях с частными производными для несвободного движения», 1890 — докторську дисертацію «О силовой функции, допускающей данные частные интегралы». 1888–91 — екстраординарний, 1891–1919 — ординарний професор кафедри механіки Університету св. Володимира у Києві; водночас від 1908 — викладач, 1910–19 — директор Київських жіночих курсів; 1916–19 — професор кафедри теоретичної механіки Київського політехнічного інституту; від 1919 — професор, завідувач кафедри теоретичної механіки, 1921–28 — ректор Одеського політехнічного інституту. Один із засновників (1889) та голова (1903–15) Київського фізико-математичного товариства. Наукові праці присвячені проблемам аналітичної механіки, динаміки твердого тіла, інтегрування рівнянь динаміки. Створив загальний спосіб розв’язування задач динаміки консервативних систем, у яких інтегральні співвідношення не мають швидкості і часу. Вивчав можливі переміщення механічних систем із в’язями довільного типу, зокрема і неголономних. Узагальнив принцип Гамільтона–Остроградського на випадок неголономних систем. Систематично займався поставленою Д. Бобильовим задачею про кочення без ковзання однієї поверхні по другій, що було початком розвитку в Україні нового розділу механіки — динаміки неголономних систем, яка стала згодом фундаментальною, зокрема у розробці аналітичної динаміки вагонів залізничного транспорту.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Об уравнении Якоби для несвободного движения в первоначальных координатах. Санкт-Петербург, 1885; К вопросу о катании поверхности по поверхности. К., 1892; Примеры на движение гироскопических тел. К., 1893; Основы аналитической механики. К., 1899. Т. 1; 1902. Т. 2; Теория потенциала и гидромеханика. К., 1904; Теоретическая механика. К., 1924; Теоретическая механика. Москва; Ленинград, 1946.