Суслов Гаврило Костянтинович

СУ́СЛОВ Гаврило Костянтинович (02(14). 07. 1857, Санкт-Петербург — 19. 02. 1935, Одеса) — математик, фахівець у галузі механіки. Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1880), де був залишений для отрима­н­ня професорського зва­н­ня. 1888 захистив магістерську дисертацію «Об уравнениях с частными производными для несвободного движения», 1890 — докторську дисертацію «О силовой функции, допускающей дан­ные частные интегралы». 1888—91 — екс­траординарний, 1891—1919 — ординарний професор кафедри механіки Університету св. Володимира у Києві; водночас від 1908 — викладач, 1910—19 — директор Київських жіночих курсів; 1916—19 — професор кафедри теоретичної механіки Київського політехнічного ін­ституту; від 1919 — професор, завідувач кафедри теоретичної механіки, 1921—28 — ректор Одеського політехнічного ін­ституту. Один із засновників (1889) та голова (1903—15) Київського фізико-математичного товариства. Наукові праці присвячені про­блемам аналітичної механіки, динаміки твердого тіла, інте­грува­н­ня рівнянь динаміки. Створив загальний спосіб роз­вʼязува­н­ня задач динаміки консе­рвативних систем, у яких інтегральні спів­від­ноше­н­ня не мають швидкості і часу. Ви­вчав можливі пере­міще­н­ня механічних систем із вʼязями довільного типу, зокрема і неголономних. Узагальнив принцип Гамільтона—Остро­градського на випадок неголономних систем. Систематично за­ймався по­ставленою Д. Бобильовим задачею про коче­н­ня без ковза­н­ня однієї поверх­ні по другій, що було початком роз­витку в Україні нового роз­ділу механіки — динаміки неголономних систем, яка стала згодом фундаментальною, зокрема у роз­робці аналітичної динаміки вагонів залізничного транс­порту.

Завантажити статтю