БОБИЛЬО́В Дмитро Костянтинович (11 (23). 11. 1842, с. Печеніги, нині смт Харків. обл. — 20. 02(05. 03). 1917, Петро­град, нині С.-Петербург) — фахівець у галузях фізики та механіки. Доктор матем. фізики (1885). Член-кореспондент С.-Петербур. АН (1896). Член Рос. фіз.-хім. товариства, Моск. матем. товариства, член-кореспондент Харків. матем. товариства і чл. Франц. фіз. товариства. Закін. Михайлів. артилер. академію (1862). Був вільнослухачем (1865–67), залиш. для під­готовки до професор. зва­н­ня (1867–70), від 1871 — приват-доцент, від 1876 — доцент, від 1878 — екс­траординар., від 1886 — ординар. професор кафедри механіки С.-Петербур. університету. Водночас від 1871 — викладач фізики, 1878–1910 — завідувач кафедри теор. механіки Ін­ституту інж. шляхів сполуче­н­ня (С.-Петербург); 1872– 73 читав лекції з фізики на Вищих жін. курсах при Мед.-хірург. академії. Праці присвяч. матем. фізиці, теор. механіці, гідродинаміці. Вивів диференц. рівня­н­ня 2-го порядку для ви­значе­н­ня тиску рідини, яка має силу тертя, і показав, що в рідині, яка має тертя, втрата живої сили дорівнює добутку з коефіцієнта внутр. тертя на суму кутових швидкостей усіх елементів рідини. Ви­вчав тиск потоку на клин, досліджував диференц. рівня­н­ня динаміки, зокрема принцип Гамільтона–Остро­градського, деякі пита­н­ня кінематики.