Письменна Лариса Михайлівна
ПИСЬМЕ́ННА Лариса Михайлівна (11. 02. 1914, с. Чоповичі Радомишльського пов. Київської губ., нині с-ще Коростенського р-ну Житомирської обл. — 27. 02. 1992, Київ) — письменниця. Членкиня НСПУ (1956). Премія імені Лесі Українки (1984). Під час навчання у Білоцерківському фінансовому технікумі (нині Київська обл.) дебютувала віршем у харківському журналі «Трактор», освіту продовжила у Київському лісотехнічному інституті. Під час 2-ї світової війни перебувала в евакуації у м. Анжеро-Судженськ (Кемеровська обл., РФ), де організувала садочок для дітей фронтовиків, закінчила місцеве дошкільне педагогічне училище. Після війни повернулася в Україну, працювала завідувачем дитсадка в Черкасах, продовжувала писати для дітей. Перше оповідання опубліковано 1951 у журналі «Радянська жінка». Від кінця 1950-х рр. мешкала в Києві, працювала завідувачем редакції дошкільної літератури видавництва «Веселка». Авторка багатьох казок, оповідань, повістей для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку та підлітків, творів для дорослих. Вони навчають дітей любити Батьківщину, бути чесними, сумлінними в навчанні, працьовитими, допомагати старшим, берегти вірність у дружбі, виховувати вимогливість до своїх товаришів. Їх друкували у журналах «Малятко», «Барвінок», чимало з них перекладено російською, грузинською, естонською, литовською, німецькою, румунською мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Томка з Боготола: Оповідання. 1955; Скарб Вовчої криниці: Повісті, оповідання. 1957; 1975; Злочин Надії Поліщук. 1964; Палац без стін: Роман. 1965; Цунамі: Повість, оповідання. 1967; Жар-пташенята. 1967; Тисяча вікон і один журавель: Повісті та оповідання. 1971; 1984; 1988; Чап-Чалап: Повість-казка. 1973; Голубий олень: Казки. 1976; Чарівний штурвал: Казки. 1976; Батько: Роман. 1978; Ненаписаний портрет: Повісті, оповідання. 1979; Не за синіми морями: Повість, оповідання. 1980; Неспокійні друзі: Оповідання. 1981; Ліна: Повість та оповідання. 1983; Вибрані твори. 1984; Там, де живе синя ластівка: Повість-казка. 1986; Як вовк був невовком: Казки. 1988; Чого не знав Ерудит: Повісті, оповідання, спогади. 1989; Казки, небом криті, а вітром підбиті: Казки. 1990 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Соболь В. Там, де живе Синя Ластівка: про Ларису Михайлівну Письменну // Література. Діти. Час. К., 1987;
- Масловська М. Лариса Письменна — родом із Чоповичів // Поліський дивосвіт. Ж., 2000;
- Осадча Ю. Тисяча вікон веселого, або Повість про збудоване власноруч щастя: (До 50-річчя повісті Л. Письменної «Тисяча вікон і один журавель») // Бібліотека у форматі Д. 2021. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
 Volodimirivna.jpg)
