Саф’ян Матвій Матвійович

САФ’Я́Н Матвій Матвійович (18. 11. 1910, Чернігів — 04. 03. 2003, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі металургії. Батько О. Саф’яна. Доктор технічних наук (1969), професор (1963). Заслужений діяч науки й техніки України (1997). Сталінська премія (1949). Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (1936). Працював 1929–31 на фенольному заводі на Донбасі та металургійному заводі на Уралі (РФ); 1931–38 — на заводі металургійного устаткування та трубопрокатному заводі у Дніпропетровську; 1941–42 — на Чусовському металургійному заводі (Пермський край); 1942–44 — на Магнітогорському металургійному комбінаті та керівник проєктів прокатних станів і цехів Магнітогорського інституту з проєктування металургійних заводів (Челябінська обл.; обидва — РФ); від 1944 — доцент, від 1963 — професор кафедри обробки металів тиском Металургійної академії України (Дніпропетровськ). Наукова діяльність присвячена листопрокатувальному виробництву. Дослідив і розробив нові технологічні процеси, конструктивно вдосконалив прокатне устаткування, створив оригінальні наукові методи досліджень, розрахунку, оптимізації умов прокатки, що забезпечують підвищення якості продукції, продуктивності й ефективності роботи станів. Вирішив основні проблеми умов захвату металу валками при гарячому та холодному прокатуванні, силових, деформаційних, температурних умов процесів, раціонального профілювання валків, точності прокатування, побудови технологічних режимів на безперервних станах, настроювання робочих клітей.

Завантажити статтю