Саф’ян Матвій Матвійович

САФʼЯ́Н Матвій Матві­йович (18. 11. 1910, Чернігів — 04. 03. 2003, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — фахівець у галузі металургії. Батько О. Сафʼяна. Доктор технічних наук (1969), професор (1963). Заслужений діяч науки й техніки України (1997). Сталінська премія (1949). Закінчив Дні­пропетровський металургійний ін­ститут (1936). Працював 1929—31 на фенольному заводі на Донбасі та металургійному заводі на Уралі (РФ); 1931—38 — на заводі металургійного устаткува­н­ня та трубо­прокатному заводі у Дні­пропетровську; 1941—42 — на Чусовському металургійному заводі (Пермський край); 1942—44 — на Магнітогорському металургійному комбінаті та керівник проєктів прокатних станів і цехів Магнітогорського ін­ституту з проєктува­н­ня металургійних заводів (Челябінська обл.; обидва — РФ); від 1944 — доцент, від 1963 — професор кафедри обробки металів тиском Металургійної академії України (Дні­пропетровськ). Наукова діяльність присвячена листо­прокатувальному виробництву. Дослідив і роз­робив нові технологічні процеси, кон­структивно вдосконалив прокатне устаткува­н­ня, створив оригінальні наукові методи досліджень, роз­рахунку, оптимізації умов прокатки, що забезпечують під­вище­н­ня якості продукції, продуктивності й ефективності роботи станів. Вирішив основні про­блеми умов захвату металу валками при гарячому та холодному прокатуван­ні, силових, деформаційних, температурних умов процесів, раціонального профілюва­н­ня валків, точності прокатува­н­ня, побудови технологічних режимів на без­перервних станах, на­строюва­н­ня робочих клітей.

Завантажити статтю