Попович Богдан
ПОПО́ВИЧ Богдан (10. 03. 1898, с. Павлів, нині Червоноградського р-ну Львівської обл. — 14. 02. 1980, м-ко Гавел, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — громадський діяч. Батько О. Поповича, племінник Є. Петрушевича. Закінчив Академічну гімназію у Львові (1916). Під час 1-ї світової війни воював у австро-угорській армії. 1918 добровільно вступив в УГА, у чині поручника служив у 3-му гарматному полку. 1919 у лавах УГА перейшов за р. Збруч, брав участь у поході об’єднаних українських армій на Київ, боях із більшовиками та денікінцями. Після війни здобув фах інженера-агронома у Празькій політехніці. Відкрив насіннєвий магазин у Львові. Належав до Союзу українських купців і промисловців, товариства «Молода громада», дописував до місцевих видань на сільськогосподарські теми. 1941–44 організував філії свого магазину у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), Тернопіль, Сянок (Польща). 1944 емігрував до Німеччини, 1949 — до США. У м. Ньюарк (шт. Нью-Джерсі) обраний головою товариства «Самопоміч», членом Організації бувших вояків українських армій. Від 1956 жив у Гавелі. Автор спогадів «Під українським небом» (Нью-Йорк, 1972). У 1970–79 опублікував у г. «Америка» (Філадельфія) понад 100 статей на теми міжнародної політики.
Рекомендована література
- Українська Галицька Армія. Т. 1. Вінніпеґ, 1958.
Завантажити статтю
Людина 
