Павлів Остап
ПА́ВЛІВ Остап (псевдонім — Остап Білозерський; 06. 11. 1892, м. Самбір, нині Львівської обл. — 07. 10. 1955, м. Скрентон, шт. Пенсильванія, США) — громадсько-політичний діяч, журналіст, письменник. Закінчив Самбірську гімназію (1912). Наприкінці 1918 вступив до складу УГА, старшина Золочівської окружної військової команди. 1919 одержав звання поручника. Брав участь у створенні повітової преси ЗУНР. Від липня 1919 — на Наддніпрянщині, учасник спільного походу УГА та Армії УНР на Київ. Від лютого 1920 — у складі Червоної УГА. Навесні 1920 — викладач політичної економії в школі червоних старшин у Києві. Потім повернувся до Галичини. Член Української радикальної партії (УРП), від 1922 — її Головного секретаріату, очолював соціалістичне крило, співорганізатор та учасник з’їздів партії (1923, 1924). Секретар Української національної ради у Львові, 1923 поставив підпис під нотою протесту Раді послів країн Антанти з приводу її ухвали щодо Східної Галичини. Брав участь в об’єднанні УРП та Української партії соціалістів-революціонерів на Волині в Українську соціалістично-радикальну партію (1926). Секретар Центральної ради Союзу селянських спілок у Львові, активний діяч Січового руху, організації молоді «Каменярі», товариства «Просвіта». Редактор газети «Громадський голос» (1922–28), журналів «Молоді Каменярі» (1928–32), «Плуг і Гарт» (1928–29). За політичні переконання неодноразово був ув’язнений польською владою. 1944 емігрував до Німеччини, редагував газету «Українське слово» (1947–49) у м. Реґенсбурґ. Від 1949 — у США. Головний секретар Вільної громади; співробітник газет «Народна воля» та «Вільна Україна». Автор оповідань, історико-психологічних повістей «Панщину відвоювали», «Напередодні» (обидва — 1935), «Комаха», «Димарівка живе» (обидва — 1939; усі — Львів), історичного роману «Диявол погноблений» у 2-х частинах (Бломберґ, 1948; ч. 1 — «Манівцями», ч. 2 — «Іду сам»). Перекладав з польської, німецької та російської мов.
Рекомендована література
- З життя партій. З’їзд Української Радикальної Партії // Діло. 1924, 23 квіт.;
- Бл. п. Остап Павлів Білозерський // Свобода. 1955, 15 жовт.;
- Українська Галицька Армія. Т. 1–2. Вінніпеґ, 1958–60.
Завантажити статтю
Людина 
