Пуханова Лариса Володимирівна
ПУХА́НОВА Лариса Володимирівна (17. 02. 1959, Київ) — живописець, графік. Членкиня НСХУ (1990). Закінчила Київський художній інститут (1983; викладач В. Чебаник). Відтоді — на творчій роботі. 2007–11 — старший викладач Київського університету технології та дизайну. Працює в жанрах пейзажу, натюрморту в техніці олійного живопису (замість пензля часто використовує мастихін), гуаші, акварелі, малюнка олівцем, ручкою чи фломастером. Теми творів — золотоверхий Київ, його краєвиди, персонажі міфів тощо; живописні враження кримських, турецьких, грузинських, французьких, болгарських та ін. пленерів; дачні начерки. Роботам притаманні легкість, невимушеність; художниця використовує особливі відтінки теплої палітри, що здатні передати мрійливий світ, надати казковості цілковито брейгелівським мікросюжетам. Учасниця всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1986. Персональні — у Києві (1986, 1993, 1996–98, 2005 — дві експозиції, 2006 — дві експозиції, 2007–08, 2009 — дві експозиції, 2012), Москві (2004). Деякі твори зберігаються в Національному художньому музеї України, у фондах Міністерства культури та інформаційної політики України, НСХУ (усі — Київ), приватних колекціях І. Диченка, М. Терещенка.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Сумно жити, панове» (1988), «Ніч у Венеції» (1998), «Натюрморт» (2001), «Три грації» (2011), «Принцеса на горошині» (2016), «Сонячні зайчики» (2018), «Півонія» (2020), «Джаз у місті», «Привіт», «Краків», «Озеро» (усі — 2023); цикли — «Міста» (2004), «Київські мініатюри» (2009).
Рекомендована література
- Лариса Пуханова. Города: Каталог. К., 2004;
- Лариса Пуханова. Живопис: Каталог. К., 2006;
- Скляренко Г. Я. Про «тихий» живопис // Скляренко Г. Я. На берегах: Нотатки до українського мистецтва ХХ ст.: Зб. ст. К., 2007;
- «Кіевские мініатюри» Ларисы Пухановой: Каталог. К., 2009;
- Лариса Пуханова. Живопис: Каталог. К., 2012;
- Пінчевська Б. Зовнішність genius loci: творчість Лариси Пуханової // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. 2014. Вип. 6.