Православна Буковина - газета (1893—1906)
«ПРАВОСЛА́ВНА БУКОВИНА́» — газета. Видавали 1893—1906 у Чернівцях: спочатку двічі на місяць, від 1900 — тричі, від 1905 — кожної пʼятниці, згодом — кожної другої пʼятниці. Вміщували публікації російською та українською мовами. Редактори: В. Поклітар (1893 ч. 1—8), Ю. Кобилянський (1893 ч. 9—20), К. Козаркевич (1893—1906). Видання мало москвофільське національно-політичне спрямування. Кожний номер відкривали переважно редакційні передові статті національно-політичного, суспільно-громадського, освітньо-виховного та релігійного характеру, піднімали питання рівноправності «русского языка», а також народної освіти та виховання молоді й дітей, висвітлювали проблеми буковинської православної церкви й завдання православного духовенства Буковини. Провідною темою змісту окремих публікацій і статей газети протягом 13 р. було протистояння національній політиці українофілів та захист православної віри й церкви. У постійній рубриці «Политика», а від 1896 — «Политическое обозреніе» висвітлювали найбільш важливі політичні події, що відбувалися на Буковині та у світі. Під рубрикою «Новости» подавали хроніку суспільно-громадського, культурно-освітнього та ін. аспектів життя Буковини, а також Галичини, Росії тощо. Від 1905 матеріали про громадсько-політичні події в Росії виділяли під рубрикою «Из Россіи». Час від часу під назвою «Из державной думы» або «Буковинский краевый сейм» інформували про роботу цих державних інституцій. Тематично різнобічною була кореспонденція під рубрикою «Письмо из провинціи», а згодом — «Письма в редакцію», що надсилали до газети з різних місцевостей Буковини, а також зі Львова, Коломиї, Житомира, Одеси, Відня, Петрограда (нині Санкт-Петербург), Канади. Друкували матеріали про організацію та діяльність політичних і суспільно-громадських товариств, зокрема про політичне товариство «Народна рада» в Чернівцях, студентське — «Буковина», «Карпати», «Общество русских женщин в Буковине», кредитне товариство «Самопомощь» (Коломия), «Общество буковинского православного духовенства» тощо. Вміщували матеріали морально-виховного і просвітницького характеру (про шкідливість алкоголю, виховання дітей та ін.). 1900 запровадили постійну рубрику для селян «Из близкого и далекого свита», у якій розʼяснювали суспільно-громадські проблеми, акцентували на питаннях просвіти селян, ведення господарства тощо. Поради господарського та лікувального характеру постійно подавали в рубриці «Смѣсь», від 1898 — «Хозяйство (господарство), торговля, промысел, гигіена и т. д.». У рубриці «Отдѣл VII» друкували пізнавально-просвітні матеріали («Памʼяти Петра Могилы (до 250-річчя з дня смерті)», «Мысли о любви», «Римский мудрец Эпиктет. Его жизнь и учение»). Час від часу публікували нариси А. Монастирського («На новый год», «На святой вечери»), оповідання М. Лобановської («Раб», «Товарищи», «Ренегати», «Таинственный старец», «Неугасаемый огонь», «Сокол»), Марка Вовчка («Горпина»), А. Ерлейвейна («Иван Гус»), поезію І. Карпатського та ін. Відомості про нові видання книг і періодичних видань систематично подавали у рубриках «Бібліографія и критика», «Литература и искусство», а від 1899 — «Новости науки, литературы и искусств», від 1904 — «Книги и брошюры поступившія в редакцію». На останній сторінці газети розміщували рекламні оголошення, редакційні повідомлення про львівські часописи «Бесѣда», «Страхопуд», «Русское слово», а також про «Науку» (Відень), «Природа и люди», «Отголоски», «Литературное обозреніе» (Санкт-Петербург), дитячий журнал «Малютка» (Москва) та ін.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Періодика 
