Посовень Ігор Савович
ПОСО́ВЕНЬ Ігор Савович (25. 05. 1920, м. Городище Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 30. 06. 1974, там само) — письменник, журналіст, краєзнавець. 1938 вступив на філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка, де зацікавився справжньою історією України, разом із друзями мріяв про самостійну Українську Державу. 29 червня 1941 П. та ін. було заарештовано органами НКВС і звинувачено у приналежності до «контрреволюційної української націоналістичної організації». Друзі П. були розстріляні, а П. уникнув страти, ймовірно через втручання батька — колишнього чекіста. Засуджений до 8 р. концтаборів і 10 р. заслання. Мешкав у Магаданській обл. (РФ). В Україну повернувся 1959, працював на автопідприємстві в Городищі, від 1967 — у редакції газети «Колгоспні лани». Організатор і перший керівник місцевої літературної студії «Вільшанка» при районній газеті, член обласного літературного об’єднання. Автор історико-краєзнавчого нарису «Городище» та співавтор нарису «Вільшана» до тому «Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область» (К., 1972); публікував вірші, оповідання, нариси в журналі «Україна», газетах «Сільські вісті», «Літературна Україна», обласній та районній періодиці. Реабілітований 1989.
Рекомендована література
- Щербина М. Ігор Посовень: «Ми мріяли про самостійну Україну» // Нова доба. 2015, 27 серп.