Посовень Ігор Савович

Визначення і загальна характеристика

ПОСО́ВЕНЬ Ігор Савович (25. 05. 1920, м. Городище Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 30. 06. 1974, там само) — письмен­ник, журналіст, крає­знавець. 1938 вступив на філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка, де зацікавився справжньою історією України, разом із друзями мріяв про само­стійну Українську Державу. 29 червня 1941 П. та ін. було заарештовано органами НКВС і звинувачено у приналежності до «контр­революційної української націоналістичної організації». Друзі П. були роз­стріляні, а П. уникнув страти, ймовірно через втруча­н­ня батька — колишнього чекіста. Засуджений до 8 р. концтаборів і 10 р. засла­н­ня. Мешкав у Мага­данській обл. (РФ). В Україну повернувся 1959, працював на автопід­приємстві в Городищі, від 1967 — у редакції газети «Колгоспні лани». Організатор і перший керівник місцевої літературної студії «Вільшанка» при ра­йон­ній газеті, член обласного літературного обʼ­єд­на­н­ня. Автор історико-крає­знавчого нарису «Городище» та спів­автор нарису «Вільшана» до тому «Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область» (К., 1972); публікував вірші, оповіда­н­ня, нариси в журналі «Україна», газетах «Сільські вісті», «Літературна Україна», обласній та ра­йон­ній періодиці. Реабілітований 1989.

Літ.: Щербина М. Ігор Посовень: «Ми мріяли про само­стійну Україну» // Нова доба. 2015, 27 серп.

В. Т. Поліщук

Завантажити статтю