Полтавскія епархіальныя ведомости
«ПОЛТА́ВСКІЯ ЕПАРХІА́ЛЬНЫЯ ВѢ́ДОМОСТИ» — офіційний орган Полтавської православної єпархії. Друкували 1863–1918. В офіційній частині вміщували урядові постанови, розпорядження Синоду і керівництва єпархії; у неофіційній — розвідки та матеріали з історії православної Церкви й на історико-краєзнавчі теми, зокрема про Переяславсько-Полтавську семінарію (1890, № 10, 21), Густинський Свято-Троїцький монастир і Сліпородський монастир (1864, № 3–6; 1886, № 6–7, 11), Переяславську (1891, № 10–11) та Полтавську (1874, № 17, 19–20) єпархії, Лубенську церкву 1692 (1888, № 4), розмежування єпархій у Малоросії наприкінці 17 ст. (1899, № 24), монастирські землі на Наддніпрянщині в 16 ст. (1906, № 12), матеріальне становище Переяславської семінарії у 18 ст. (1906, № 7), монастирі Полтавської єпархії (1901, № 19–21, 23, 30–31; 1902, № 20, 22, 25), архіпастирів Полтавсько-Переяславської єпархії (1867, № 19–24), Спасо-Преображенський скит Великобудищанського Свято-Троїцького монастиря (1899, № 29), Свято-Успенський собор у м. Гадяч (1891, № 21), Свято-Успенський кафедральний собор у Полтаві (1870, № 16–18) та багато ін. Друкували публікації про визначних церковних ієрархів, зокрема про Арсенія Берло (1880, № 5; 1891, № 22; 1911, № 3, 9), Євгенія Булгаріса (1877, № 22), Філарета Гумілевського (1866, № 18), Мельхіседека Значко-Яворського (1885, № 22–23), Іоанна Козловича (1907, № 6), Йосафата Кроковського (1890, № 2–4), Гервасія Линцевського (1905, № 2–3), Кирила Лящевського (1883, № 10), Йосифа Нелюбовича-Тукальського (1900, № 24), Никодима Сребницького (1883, № 12), Макарія Токаревського (1865, № 19), а також про відомих історичних діячів — князя В.-К. Острозького (1908, № 6) та ін. Подавали документи й матеріали з української історії: універсал гетьмана П. Дорошенка (1908, № 8), акт про передачу с. Лялинець переяславському єпископу Захарію Корниловичу (1891, № 9), опис Мгарського Лубенського Спасо-Преображенського монастиря 1769 (1888, № 4), документи про будівництво Свято-Воскресенської церкви у Полтаві (1908, № 8), храму в слободі Скаржинівка (1874, № 19), історичні відомості, представлені у Синод про монастирі Полтавської єпархії 1781–84 (1891, № 23–24), майнові володіння монастирів Полтавської єпархії (1883, № 13, 23; 1884, № 3, 13) та багато ін. У виданні публікували також відомості про культурно-освітнє, церковне, наукове життя Полтавщини, діяльність світських і духовних навчальних закладів, доброчинних установ тощо. 1917–18 вміщували україномовні матеріали, зокрема єпархіальних з’їздів, на яких обговорювали становище Церкви в Україні. Останній подвійний номер (№ 20/21) «П. е. в.» датований 15 листопада 1918. У 1993 поновлені як орган Полтавської єпархії УПЦ КП під назвою «Полтавські єпархіальні відомості».
Рекомендована література
- Мазанов П. И. Указатель статей, помещенных в неофициальной части «Полтавских епархиальных ведомостей» за 25 лет их издания (1863–1888). П., 1888;
- Пясецкий И. Указатель статей, помещенных в неофициальной части «Полтавских епархиальных ведомостей» за последние 25 лет их издания (1888–1913). П., 1913;
- Библиография русской периодической печати 1703–1900 гг. (материалы для истории русской журналистики). Петроград, 1915;
- Чиркова О. Висвітлення релігійного життя Переяславщини на сторінках «Полтавских епархиальных ведомостей» // Переяславська земля і світ людини. К., 1998;
- Її ж. Православна церква на Україні в кінці XVIII–XIX cт. на матеріалах «Киевских епархиальных ведомостей», «Полтавских епархиальных ведомостей», «Черниговских епархиальных ведомостей». К., 1998.