Раціборський Мар’ян
РАЦІБО́РСЬКИЙ Мар’ян (Raciborski Marian; 17. 09. 1863, с. Бжустова, нині Свентокшиського воєводства, Польща — 24. 03. 1917, м. Закопане, Польща) — польський ботанік. Доктор філософії (1894), професор (1900). Закінчив Яґеллонський університет у Кракові (1890), де водночас з навчанням працював від 1885 (з перервами): 1912–17 — професор Інституту ботаніки. 1890–94 стажувався в університетах Польщі, Німеччини та Франції. 1893–96 — асистент кафедри фізіології рослин Університету Мюнхена; 1896–1900 — керівник дослідної станції тютюну на острові Ява; 1900–09 — завідувач кафедри ботаніки Львівської рільничої академії; 1909–12 — завідувач кафедри ботаніки, організатор і директор Біологічно-ботанічного інституту Львівського університету. Провадив активну діяльність з інвентаризації та охорони пам’яток природи Галичини, сприяв відкриттю у провінційних містах краєзнавчих музеїв. 1917 переїхав до Закопаного. Член Польського наукового товариства імені М. Коперника, Фізіографічної комісії Польської АH. Наукові дослідження з анатомії, фізіології і цитології рослин, фітопатології, палеоботаніки, мікології. Ініціатор вивчення фітогеографії й історії рослинного світу, реліктових рослин Польщі. Розробляв методи боротьби з хворобами і шкідниками рослин.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Die Morphologie der Cabombeen und Nymphaeceen. München, 1894; Die Pteridophyten der Flora von Buitenzorg. 1898; Parasitische Algen und Pilze Java’s. 1900; 1973; Badanie i ochrona zabytków przyrody. Kraków, 1914 (співавт.). Літ.: W. Hahn. Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. T. 2. Lwów, 1912; J. Kornaś. Marian Raciborski. Studia nad życiem i działalnością naukową. Warszawa; Kraków, 1986; Професори ЛНМУ.
- Державний архів
- Держ. арх. Львів. обл. Ф. 26, оп. 5, с. 1603.
Завантажити статтю
Людина 